Поставте потрібні розділові знаки і складіть схему к складнопідрядним реченням 1. я так люблю мою україну убогу що проклену святого бого за неї душу погублю! 2. блажен хто серцем незлобивий хто приязно живе з людьми. 3. дорогими для мене стали схили дніпра де колишуться віти закоханих мрій… 4. де рось де русь де русий хлопець на коні впаде росою пам’ять на траву. 5. і добро повсюди сійте щоб у душах проросло. 6. якщо не здатні ми прожить без бою то треба ж бути і в боях людьми. 7. на тій землі де зводили фортеці тепер стоїть бетонний саркофаг. 8. я буду вдячний небесам допоки є моря і доли за те що з лихом сам на сам не залишався я ніколи що поруч билися серця в часи зневіри і огуди що є на світі справжні люди яким я вдячний до кінця. 9. є для серця така покута забувати скоріше зло аніж те що мусило бути і чого в житті не було… 10. яким не був би довгим наш політ з небес до неї (землі) будем повертати.

1. Я так люблю, Мою Україну убогу, що проклену святого Бого, За неї душу погублю! 2. Блажен, хто серцем незлобивий, Хто приязно живе з людьми. 3. Дорогими для мене стали схили Дніпра, де колишуться віти закоханих мрій… 4. Де Рось, Де Русь, Де русий хлопець на коні Впаде росою пам’ять на траву. 5. І добро повсюди сійте, Щоб у душах проросло. 6. Якщо не здатні ми прожить без бою, То треба ж бути і в боях Людьми. 7. На тій землі ,де зводили фортеці, тепер стоїть бетонний саркофаг. 8. Я буду вдячний небесам, Допоки є моря і доли, За те, що з лихом сам на сам Не залишався я ніколи, Що поруч билися серця В часи зневіри і огуди, Що є на світі справжні люди, Яким я вдячний до кінця. 9. Є для серця така покута - забувати скоріше зло, аніж те, що мусило бути і чого в житті не було… 10. Яким не був би довгим наш політ З небес до неї (землі) будем повертати.