Поставте у пропонованому реченні розділові знаки,відредагуйте,підкресліть головні та другорядні члени, надпишіть над кожним словом, якою частиною мови воно виражене. Накресліть схему речення.

Для того щоб Украіна стала українськомовною нам мабуть треба собі змінити установку й поняти мають з’явитися в українській мові різні акценти адже сьогодні відбувається вихід за межі того гетто де була прекрасна україньська мова яку знали кілька тисячь чи десятків тисячь людей.

Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких...» (за драматичною поемою «Ярослав Мудрий»)Я гадаю, що кожна людина хоча б раз за життя ставила собі питання: звідки береться мудрість? Чи є вона вродженим даром? Чи можна стати мудрим, читаючи книжки? Чи мудрість приходить сама собою із віком і досвідом, а ми не в змозі пришвидшити чи вплинути на цей процес? Своє бачення цієї проблеми пропонує нам Іван Кочерга.У драматичній поемі «Ярослав Мудрий» письменник багато уваги приділяє детальній «промальовці» образів, він намагається відтворити дух епохи, вдихнути життя у персонажів, зобразити не лише їхні «діяння», а й рухи їхньої душі, настрої, життєві погляди. Саме тому проблеми, поставлені у творі, набувають актуального звучання у будь-які історичні часи, вони є філософськими, торкаються також і морально-етичної сторони життя, ці проблеми є без перебільшення загальнолюдськими.Тож звідки береться мудрість? На мою думку, насамперед потрібно відрізнити мудрість від понять «знання» і «життєвий досвід». Знання — це набір певної інформації, що тримається у вашій пам'яті, ерудиція загальна чи фахові знання. Життєвий досвід — це сукупність ситуацій, через які пройшла людина, та ті висновки, яких вона дійшла. Із визначенням мудрості виникають деякі труднощі. Це не знання і не досвід, але і знання, і досвід водночас. Мені здається, мудрість вбирає в себе ці поняття, але сама по собі є терміном ширшим. Отже, мудрість є певним ставленням до життя, життєвою філософією, поєднанням уміння діяти і аналізувати те, що діється навколо. Мені подобається вислів Івана Кочерги з його «Ярослава Мудрого»: «Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких». Мені здається, у цій фразі висловлено правду нашого життя. Саме пройшовши певні випробування, часто неприємні, часто неочікувані ситуації, людина може набути мудрості. Але важливим складником є і здатність доходити висновків з пережитого, узагальнювати набутий досвід, поширювати його на інші події.Героєві твору Івана Кочерги мудрість також не далася просто. Ярослав Мудрий (цей епітет говорить сам за себе) був насправді суперечливою людиною, але видатною, героїчною особистістю, «величною і в своїх чеснотах, і в своїх пороках», за твердженням автора твору. Своєї мудрості князь Ярослав набував усе своє життя.Мені здається, найважливіше пам'ятати те, що навіть коли ти припускаєшся помилки, не припиняється процес цього «здобуття мудрості». Я гадаю, що якщо кожну ситуацію, навіть прикру чи неприємну, сприймати як життєвий урок, свідомо й об'єктивно доходити висновків, то з часом кількість цих неприємних ситуацій значно зменшиться, а життєвої мудрості — збільшиться. Часто саме слово мудрість асоціюється у нас з якимись казковими старцями, мандрівними філософами, але ми забуваємо, що кожна людина має можливість набути життєвого досвіду, а з ним — життєвої мудрості. І не слід боятися поразок або внутрішніх власних конфліктів, бо сумніви — ознака мислення, а мислення — перший крок до знань. На мою думку, роздуми над цим питанням мають супроводжувати духовне життя кожної людини, тоді, напевно, кожному із нас ще за життя люди до нашого імені можуть додати епітет Мудрий — так, як це сталося з персонажем історичної драми Івана Кочерги і видатною історичною постаттю — героїчним князем Ярославом.

Морфологічний розбір прикметника

1.Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду) .
2.Постійні морфологічні ознаки:
1)розряд (якісний, відносний, присвійний) ;
2)форма:
•повна, коротка (для якісних прикметників, якщо є);
•стягнена, нестягнена (для прикметників жіночого і середнього роду) .
3.Ступінь порівняння (для якісних прикметників) :
•вищий;
•найвищий.
4. Тип відмінювання — група:
•тверда;
•м’яка.
5.Непостійні морфологічні ознаки:
•рід (в однині);
•число;
•відмінок.
6.Синтаксична роль у реченні.

Морфологічний розбір числівника

1.Початкова форма (називний відмінок) .
2.Розряд за значенням:
•кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий) ;
•порядковий.
3.Розряд за будовою:
•простий;
•складний;
•складений.
4.Морфологічні ознаки:
•рід (якщо є);
•число (якщо є);
•відмінок (якщо є).
5. Синтаксична роль.

Іменник

Морфологічний розбір іменника

1.Початкова форма (називний відмінок однини) .
2.Морфологічні ознаки:
•назва, загальна, власна;
•істота, неістота;
•рід (чоловічий, жіночий, середній) ;
•число (однина і множина; тільки однина; тільки множина) .
•відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)) ;
•відмінок.
3.Синтаксична роль.

Морфологічний розбір дієслова

1.Початкова форма (інфінітив) .
2.Постійні морфологічні ознаки ознаки:
•перехідне чи не перехідне;
•вид (доконаний, недоконаний) ;
•дієвідміна.
3.Непостійні морфологічні ознаки:
б (дійсний, умовний, наказовий) ;
•час (теперішній, минулий, майбутній) ;
•особа (якщо є);
•число (якщо є);
•рід (якщо є).
4.Синтаксична роль у реченні.
Праця людину годує, а лінь марнує. (Нар. тв. ) Годує — дієслово (що робить?) , початкова форма годувати;
дія, перехідне, недоконаний, дійсний, теперішній, 3 особа, однина, жіночий рід, І дієвідміна, присудок

Морфологічний розбір прислівників

1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.

Морфологічний розбір прислівників

1.Розряд за значенням:
•означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний дії);
•обставинний (місця, часу, мети, причини) .
2.Ступінь порівняння (для якісно-означальних) .
3.Синтаксична роль.
Тихо пливе блакитними річками льон. (Коцюб. )
Тихо — прислівник (як?) .
Якісно-означальний;
ступінь порівняння відсутня.

Морфологічний розбір сполучників

1.Розряд за значенням:
•сурядності (єднальний, розділовий, зіставний, протиставний) ;
•підрядності (часовий, причиновий, умовний, мети, допустовий, наслідковий, порівняльний) .
2.Група за походженням (первинний, вторинний) .
3.Група за будовою (простий, складний, складений) .
4.Синтаксична роль.

Морфологічний розбір вигуків

1.Розряд за значенням:
емоційний, спонукальний; звуконаслідувальний.
2.Група за походженням: первинний, вторинний.