Потрібно написати 2 прості речення з розділовими знаками, пояснити розділові знаки, і у реченні підкреслити головні та другорядні члени речення ​

- Привіт, Володю

- Привіт, Петро

- Що робиш?

- У баскетбол граю

- Класно, а ти чув, що баскетбол створив Джеймс Нейсміт у 1891 році?

- Цікаво, а як це було?

- Він прив'язав два кошика з під персиків до перилів балкону спортзалу та розділив 18 студентів на 2 команди.

- Яка цікава історія! Я дуже вдячний цьому чоловікові за мій улюблений спорт! А чи знаєш ти, що футбол створили у 1863 році у Англії?

- Ні, я про це не чув.

- Ти ба! Це ж одна з найпопулярніших ігор!

- Так, але мені більше подобаються шахи.

- Який же ти нудний, Володю!

- Ні, цей спорт розвиває мозок, він мені дуже подобається

- А, ну якщо подобається, грай.

- Добре, бувай Петро!

- Бувай, Володю!

Іменник – це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (черговий, патріот, птеродактиль).До істот належать:

• назви людей (батько, мати, учитель, друг, Олеся);

• назви тварин (собака, ведмідь, синиця);

• назви міфологічних істот (лісовик, водяник, домовик, русалка, відьма, змій, Нептун, Берегиня);

• назви померлих людей (небіжчик, покійник);

• назви карт, шахових фігур (валет, король, ферзь, кінь, пішак, але туз — неістота).

Загальні назви іменників стосуються багатьох однакових предметів і позначають предмети в цілому.

Приклад:

місто, річка, кінь, ручка, галіфе, панама, країна, сонце, щастя, телебачення.

Власні назви іменників стосуються окремих предметів або осіб і допомагають відрізняти їх від інших подібних:

Приклад:

Оксана, Жучка, Київ,  Марс, Франція, Стецюк, Карпати, газета “Однокласник”.

Для розрізнення кількісних ознак є дві числові форми — однина і множина (зошит — зошити, поле — поля). Є іменники, які мають лише одну форму числа.