В одному будинку на одному підвіконні жила маленька фіалка всі її любили, про неї піклувалися, поливали. Фіалці здавалося що нічого кращого бути не може і так буде завжди, але це не так. Через декілька місяців у неї заявилася сусідка кімнатна роза та така гарна, така пахуча що про нашу фіалку усі забули не поливали її а її сусідку поливали через день. Фіалці стало так образливо ну чим я гірше навіщо я тут потрібна запитувала вона в себе її не поливали вже тиждень вона майже засохла це було 31 грудня і вона знала якщо загадати бажання у новорічну ніч то воно обов’язково здійсниться фіалка з нетерпінням чекала 12 часів вже 11 скоро я загадаю бажання всі ви напевно знаєте яке щоб її сусідки не було. І її господарка як раніше любила от і 12 фіалка загадала бажання і заснула з надією що воно здійсниться. Наступного ранку вона розплющила свою голубі оченята і побачила що її сусідки нема вона не повірила своїм очам закрила їх і знову відкрила її радощам не було меж, і тут вона почула розмову своєї господарки і її подружки та дякувала що вона доглянула за її квіткою поки вона була у бабусі. Фіалка дуже зраділа и в водночас засумувала то що вона думала тільки про себе вона освоїла для себе урок. В першу чергу треба думати про інших а потім вже про себе. Вона почала жити як раніше, за нею доглядала і любила її господарка.
Різні пори року несуть різний настрой. Хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. А я люблю осінь.
Це така красива пора року! Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.
Як ніжно виглядають золоті берізки серед зелених сосен. Вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. Схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.
Високо в небі дзвінко курликають журавлі. Вони збираються у зграї і летять на південь. Десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. Тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.
Це така красива пора року! Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.
Як ніжно виглядають золоті берізки серед зелених сосен. Вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. Схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.
Високо в небі дзвінко курликають журавлі. Вони збираються у зграї і летять на південь. Десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. Тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.
А я гуляю і думаю-яка гармонія барв і звуків!