Потребує редагування речення А) Ці помилки зустрічаються дуже часто. Б) Потрібно написати автобіографію. В) Ходімо в редакцію, там є вакансія. Г) Тираж становитиме близько 3000 примірників. Д) У лісі сутеніло.
"Ось ми і виросли" як би це сумно не звучало, але так воно і є. Коли ми були малими, всі рушення за нас приймали дорослі, а зараз вже час за розум братися і нам, та вирішувати усі наши проблеми самим.
Як то кажуть "Без труда, не виловиш і рибку із пруда". Якщо ми і далі будемо сидіти на одному місці в очікуванні того що, все замість нас зробить хтось інший, то всі наші прекрасні мрії ніколи в житті не здійсняться, бо окрім нас самих, воно нікому не потрібно.
Я вважаю, що кожна людина має місце в своєму житті для подвигу, хай це буде маленьке діло, але ти знаєш що ти приклав усі свої зусилля, знання та любов до цього діла, спочатку краще починати з чогось малого, а далі буде більше.
Для того щоб якомога краще розвиватися, та досягти свої цілей можна вчитися не лише у наших українських поетів, також і в зарубіжних, бо в їх творах також дуже багато цікавого та корисного, але пам'ятайте " чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" .
Якщо ти будеш робити все для своєї цілі з любов'ю та гарним бажанням, а не так що робишь, аби було. Так ніхто не робить, як кажуть"що посієш, те й пожнеш" якщо робити як-небудь, то гарного результату можеш навіть і не чекати, для успіху потрібно прикладати багато зусиль.
ми з нею(займ. + прийм. + займ.) довго в полі говорили, не чули навіть гуркоту доріг.
2. Тебе цей сад (ім.) прийняв гостинно в свою заквітчану сім’ю.
3. Чумацький (прикм.) Шлях (ім.), Стріла (ім.), Стожари (ім.) летять в розгойдані світи.
4. Павло Григорович Тичина (ім.) колись водив мене у ліс.
5. Майже три (числ.) роки (ім.) минуло від того далекого світлого дня.
6. Кожен із бійців (займ. + прийм. + ім.) знав, що небезпека (ім.) подвоїлася.
7. І його підхопили з десяток рук (ім. + ім.), сильно підкинули вгору...
8. Але дехто з учнів (займ. + прийм. + ім.) викликав у нього глибоке занепокоєння.
9. Гучне «Ура!» (вигук, перейшов в ім.) пронеслося тоді над лугами...
Пояснення:
Виділені слова підкреслюємо
"Ось ми і виросли" як би це сумно не звучало, але так воно і є. Коли ми були малими, всі рушення за нас приймали дорослі, а зараз вже час за розум братися і нам, та вирішувати усі наши проблеми самим.
Як то кажуть "Без труда, не виловиш і рибку із пруда". Якщо ми і далі будемо сидіти на одному місці в очікуванні того що, все замість нас зробить хтось інший, то всі наші прекрасні мрії ніколи в житті не здійсняться, бо окрім нас самих, воно нікому не потрібно.
Я вважаю, що кожна людина має місце в своєму житті для подвигу, хай це буде маленьке діло, але ти знаєш що ти приклав усі свої зусилля, знання та любов до цього діла, спочатку краще починати з чогось малого, а далі буде більше.
Для того щоб якомога краще розвиватися, та досягти свої цілей можна вчитися не лише у наших українських поетів, також і в зарубіжних, бо в їх творах також дуже багато цікавого та корисного, але пам'ятайте " чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" .
Якщо ти будеш робити все для своєї цілі з любов'ю та гарним бажанням, а не так що робишь, аби було. Так ніхто не робить, як кажуть"що посієш, те й пожнеш" якщо робити як-небудь, то гарного результату можеш навіть і не чекати, для успіху потрібно прикладати багато зусиль.