Колись давно їжа була джерелом енергії та задоволення. Сьогодні обідній стіл перетворився на справжнє мінне поле. Бекон на сніданок – суцільна отрута? Глютен у пшеничному тості погано впливає на мозок? Навіть бульбашки в газованих напоях підступно приховують небезпеку.
Але найгірше те, що поради змінюються швидше, ніж ми встигаємо їх усвідомити. Як зауважила нещодавно ведуча кулінарної програми Найджела Лоусон: "Немає жодних гарантій, що їжу, яку сьогодні вважають корисною, наступного року не оголосять цілком небезпечною".
З одного боку, це зрозуміло. Поради базуються на дослідженнях, а наука не стоїть на місці. Вчені вивчають, що ми їмо, як той або інший продукт впливає на наш організм. Але коли засоби масової інформації (а також погано поінформовані адепти здорового життя) перекручують результати досліджень, не враховуючи контекст, це породжує страхи і міфи, які парадоксальним чином змушують нас робити менш здоровий вибір.
Ми спробували з'ясувати, наскільки правдиві міфи про їжу, зробивши огляд існуючих на сьогодні досліджень. Вам буде приємно дізнатися, що більшість з ваших улюблених страв не є бомбою уповільненої дії, як нас постійно переконують.
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
Колись давно їжа була джерелом енергії та задоволення. Сьогодні обідній стіл перетворився на справжнє мінне поле. Бекон на сніданок – суцільна отрута? Глютен у пшеничному тості погано впливає на мозок? Навіть бульбашки в газованих напоях підступно приховують небезпеку.
Але найгірше те, що поради змінюються швидше, ніж ми встигаємо їх усвідомити. Як зауважила нещодавно ведуча кулінарної програми Найджела Лоусон: "Немає жодних гарантій, що їжу, яку сьогодні вважають корисною, наступного року не оголосять цілком небезпечною".
З одного боку, це зрозуміло. Поради базуються на дослідженнях, а наука не стоїть на місці. Вчені вивчають, що ми їмо, як той або інший продукт впливає на наш організм. Але коли засоби масової інформації (а також погано поінформовані адепти здорового життя) перекручують результати досліджень, не враховуючи контекст, це породжує страхи і міфи, які парадоксальним чином змушують нас робити менш здоровий вибір.
Ми спробували з'ясувати, наскільки правдиві міфи про їжу, зробивши огляд існуючих на сьогодні досліджень. Вам буде приємно дізнатися, що більшість з ваших улюблених страв не є бомбою уповільненої дії, як нас постійно переконують.
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":