Барвисті листочки, кружляючи у повітрі, спускаються на землю. Підхоплені вітром, вони летять то від мене, то до мене. У цій казковій осінній атмосфері я, сідаючи на запорошену листям лавку, поринаю у власні мріі та спогади. Это конечно не сочинение целиком, но можешь использовать. Кожна пора року по-своєму красива. Осінь відрізняється найрізноманітнішими кольорами. Йдеш по лісі а під ногами шелестять пожовклі листя. На деревах, ще видно жовтогарячі та золоті листочки. Мені подобається прогулятися в парку свіжого осіннього дня, коли над головою синіє безмежне небо, а де-не-де поміж гілок червоніють ягоди горобини.Така барвиста пора осені настає раптово та швидко минає. Дні поступово сіріють, все частіше ллються дощі. Небо опускається нижче, листя стає коричневим і падає нам під ноги.Загалом, осінь чарівна і неповторна. Вона дивує нас кожного року і зустрічає привітними шелистами листочків
Дієслова умовного творяться додаванням до форм минулого часу частки би, б. Дієслова умовного змінюються за родами в однині та числами.Частку би, б пишуть окремо від дієслів. Якщо попереднє слово закінчується на приголосний, уживають частку би, після голосного — б.Частка може стояти після дієслова або перед ним, а може бути віддалена від нього іншими словами.Дієслова наказового змінюються за особами і числами. Форми дієслів наказового творяться від основ теперішнього і майбутнього простого: доконаний вид часу. Дієслова наказового в однині мають форму другої особи, а в множині — першої та другої осіб. Форми наказового можуть уживатися з постфіксом -ся.Закінчення -и, -имо, -ім, -іть, -іте вживаються в дієсловах із наголошеним закінченням:роби, робімо, робіть або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних:провітри, провітрімо, провітріть. В інших випадках дієслова другої особи однини у формі наказового мають чисту основу: кинь, малюй.Форма третьої особи дієслів наказового твориться сполученням часток хай, нехай і дієслова у формі теперішнього або майбутнього часу: хай бере, хай беруть.Дієслова у формі другої особи однини наказового пишуть із м’яким знаком: сядь, стань, лізь. Не пишуть м’який знак у дієсловах, основа яких закінчується на губний, шиплячий приголосний або р: насип, ріжте, повір.
