Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя.
Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.
НЕ полягає в житті таке глибокий зміст, що вона бути не може обмежитися теми формами, в яких проявляється на Землі, що вона повинна в рівних, або навіть кращих формах виявлятися на друге світила? Може бути, життя навіть абсолютно невичерпна, так що скільки б не було зірок і планет, для неї все буде мало, і ніколи НЕ встигне висловитися в усій своїй повноті?планетах.Таке розуміння життя, таке бажання уявляти собі інше життя - ось, без сумніву, головна підстава, за яким ми населяє планети жителями ... Якщо раніше з того ж прагнення народилися олімпійські боги, або духи підземні, водні та повітряні, то нині, коли більш точні дослідження довели відсутність цих істот в зазначених місцях, ми, погодившись з науковими відкриттями, знайшли, що ця інша, не наша життя, замість Олімпу, повітря і води, може поміститися на інших планетах.
а если нужно по теме-- Наталка Полтавка то тут "щастя
П’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» вважається одним з найвидатніших драматичних творів української літератури. У цьому творі є багато характерних особливостей, серед яких детальні описи героїв, їхніх душевних переживань і почуттів, а також велика кількість народних і написаних автором пісень. Всього у п’єсі шість головних діючих осіб. Це Наталка, її коханий Петро, мати дівчини Горпина Терпелиха, їхній далекий родич і товариш Петра Микола, нелюбий наречений Наталки Тетерваковський і сільський виборний Макогоненко. Усі вони мали власні погляди та розуміння щастя і любові.
Головна героїня п’єси Наталка у щасті бачила виключно кохання. Вона покохала свого Петра ще до того, як відправився на заробітки. Почуття Наталка зберігала увесь час, поки Петра не було у селі. Так склалося, що після того, як дівчина розсталася з Петром, її доля та доля її матері змінилися не в кращий бік. Голова родини і батько Наталки пропив усі гроші, і сім’я була вимушена перебратися до села. Та Наталка і тут не втратила надію з’єднатися зі своїм коханим, і це для неї стало б найбільшим щастям. І хоча всі матеріальні проблеми, які виникли в родині, можна було вирішити одруженням дівчини з Тетерваковським, Наталка цього не хотіла.
Не слід казати, що Наталчина мати не розуміла, що щастя її дочки дійсно в коханні. Вважаю, що Горпина хоча й дотримувалася цієї думки, але крім чуттєвих і романтичних поглядів на життя, вона мала солідний життєвий досвід. Саме він підказував її серцю, що Наталка все ж могла стати щасливою навіть з некоханим чоловіком, але для цього був потрібен певний час. Таку долю Горпина вважала для Наталки доброю, тому й наполягала на її заміжжі з Тетерваковським.
Жодних сумнівів немає і в тому, що для Наталчиного коханого Петра щастя теж полягало в коханні. Але як будь-який інший гідний чоловік, Петро був упевнений, що щастя для нього неможливе, доки він чогось не досягне у своєму житті. Саме тому він залишив дівчину і вирушив на пошуки роботи. Хлопець бажав бути не біднішим, ніж батько Наталки. Через прагнення збагатитися Петро мало не втратив своє кохання і своє щастя, але все ж встиг повернутися і перешкодити шлюбу Наталки й Тетерваковського.
Можна припустити, що Микола, Макогоненко і Тетерваковський теж вважали, що головне для щастя кожної людини — це кохання. Саме тому ніхто з них майже не перечив розвитку подій, що склалися наприкінці п’єси. Особливо слід виділити мужній вчинок так званого нареченого Наталки Тетерваковського, який зрозумів, що дівчина його не любить, а тому їхній шлюб не принесе щастя ні йому, ні Наталці.
Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя.
Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.
Объяснение:
Прислів'я: " Не буде природи - не буде нас"
вибери строки если нужно короче
Объяснение:
НЕ полягає в житті таке глибокий зміст, що вона бути не може обмежитися теми формами, в яких проявляється на Землі, що вона повинна в рівних, або навіть кращих формах виявлятися на друге світила? Може бути, життя навіть абсолютно невичерпна, так що скільки б не було зірок і планет, для неї все буде мало, і ніколи НЕ встигне висловитися в усій своїй повноті?планетах.Таке розуміння життя, таке бажання уявляти собі інше життя - ось, без сумніву, головна підстава, за яким ми населяє планети жителями ... Якщо раніше з того ж прагнення народилися олімпійські боги, або духи підземні, водні та повітряні, то нині, коли більш точні дослідження довели відсутність цих істот в зазначених місцях, ми, погодившись з науковими відкриттями, знайшли, що ця інша, не наша життя, замість Олімпу, повітря і води, може поміститися на інших планетах.
а если нужно по теме-- Наталка Полтавка то тут "щастя
П’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» вважається одним з найвидатніших драматичних творів української літератури. У цьому творі є багато характерних особливостей, серед яких детальні описи героїв, їхніх душевних переживань і почуттів, а також велика кількість народних і написаних автором пісень. Всього у п’єсі шість головних діючих осіб. Це Наталка, її коханий Петро, мати дівчини Горпина Терпелиха, їхній далекий родич і товариш Петра Микола, нелюбий наречений Наталки Тетерваковський і сільський виборний Макогоненко. Усі вони мали власні погляди та розуміння щастя і любові.
Головна героїня п’єси Наталка у щасті бачила виключно кохання. Вона покохала свого Петра ще до того, як відправився на заробітки. Почуття Наталка зберігала увесь час, поки Петра не було у селі. Так склалося, що після того, як дівчина розсталася з Петром, її доля та доля її матері змінилися не в кращий бік. Голова родини і батько Наталки пропив усі гроші, і сім’я була вимушена перебратися до села. Та Наталка і тут не втратила надію з’єднатися зі своїм коханим, і це для неї стало б найбільшим щастям. І хоча всі матеріальні проблеми, які виникли в родині, можна було вирішити одруженням дівчини з Тетерваковським, Наталка цього не хотіла.
Не слід казати, що Наталчина мати не розуміла, що щастя її дочки дійсно в коханні. Вважаю, що Горпина хоча й дотримувалася цієї думки, але крім чуттєвих і романтичних поглядів на життя, вона мала солідний життєвий досвід. Саме він підказував її серцю, що Наталка все ж могла стати щасливою навіть з некоханим чоловіком, але для цього був потрібен певний час. Таку долю Горпина вважала для Наталки доброю, тому й наполягала на її заміжжі з Тетерваковським.
Жодних сумнівів немає і в тому, що для Наталчиного коханого Петра щастя теж полягало в коханні. Але як будь-який інший гідний чоловік, Петро був упевнений, що щастя для нього неможливе, доки він чогось не досягне у своєму житті. Саме тому він залишив дівчину і вирушив на пошуки роботи. Хлопець бажав бути не біднішим, ніж батько Наталки. Через прагнення збагатитися Петро мало не втратив своє кохання і своє щастя, але все ж встиг повернутися і перешкодити шлюбу Наталки й Тетерваковського.
Можна припустити, що Микола, Макогоненко і Тетерваковський теж вважали, що головне для щастя кожної людини — це кохання. Саме тому ніхто з них майже не перечив розвитку подій, що склалися наприкінці п’єси. Особливо слід виділити мужній вчинок так званого нареченого Наталки Тетерваковського, який зрозумів, що дівчина його не любить, а тому їхній шлюб не принесе щастя ні йому, ні Наталці.