повний синтаксичний розбір, Надвечір хуга втихла, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом

Схід сонця влітку ранній. Від дотику сонячних променів прокидається природа: весело щебечуть птахи, листя розгортає до сонця свої долоні, радісно пурхають яскраві метелики, починають роботу мурашки, жучки. Плоди покриваються рум'янцем від зіткнення з теплими і ласкавими променями. І трави, харчуючись земними соками, набирають силу, піднімаються до сонця.

До середини дня сонце зависає в зеніті, повітря розжарюється, тому краще грати в тіні або ж купатися у водоймищі.До вечора жара спадає. Сонечко втомилося і йде, поступається місцем ранньому місяцю. Вони якийсь час видно на небі одночасно. Потім до місяця поступово приєднуються перші зірки, небо стає темнішим, глибше. Легкий вітерець заколисує листя до завтрашнього світанку, птахи і денні метелики, жучки і мурашки ховаються, а на зміну їм вилітають нічні метелики і комарі. 

Ось сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. У повітрі повіяло прохолодою. За кілька хвилин з тихим дзвоном упали перші краплини, усе стрепенулося, і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ. Мені подобається звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Він вистукує свої мелодії по моєму підвіконні і я зачаровано слухаю  цю музику за вікном.