Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо. Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом. Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета. Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".
Яка я щаслива, що народилася в Україні! Моя країна найкраща для мене, а такої гарної, співучої ті мелодійної мови, мабуть, не існує в цілому світі. Пісні здавна лунають на українській землі.Жодне свято, жоден обряд не обходиться без них.Українці співали і в радісні, і в сумні хвилини життя, співали під час роботи, відпочинку- пісня супроводжуе людину все життя Декілька тисячоліть тому, українські пісні лунали при королівських дворах Польщі, Чехії, Італії і навіть у Франції. І мабуть не просто так, такі видатні композитори як Людвих ван Бетховен, Йоганн Себастьян Бах, Ференц Ліст запозичували для своїх творів, музичні теми з українських пісень. Мені дуже приємно говорити, що такіневелички шедеври створювали не тільки видатні композитори і поети, а й ще звичайнісінький народ. Навіть коли селяни, були знесилені важкою роботою, вони знахолили в србі сили співати під час роботи. Мабуть саме пісняполегшувала їхню важку працю. Боець знаходив для себе сили в українській пісні, мати співала, цих легких,як сон, пісень над колисковою дорогих своїх дітей, трудівник почував легкість і бадьорість від ії генфального ритму. Українська народна пісня- яскравий вираз талановитості нашої нації, це- душа народу
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".
Пісні здавна лунають на українській землі.Жодне свято, жоден обряд не обходиться без них.Українці співали і в радісні, і в сумні хвилини життя, співали під час роботи, відпочинку- пісня супроводжуе людину все життя
Декілька тисячоліть тому, українські пісні лунали при королівських дворах Польщі, Чехії, Італії і навіть у Франції. І мабуть не просто так, такі видатні композитори як Людвих ван Бетховен, Йоганн Себастьян Бах, Ференц Ліст запозичували для своїх творів, музичні теми з українських пісень.
Мені дуже приємно говорити, що такіневелички шедеври створювали не тільки видатні композитори і поети, а й ще звичайнісінький народ. Навіть коли селяни, були знесилені важкою роботою, вони знахолили в србі сили співати під час роботи. Мабуть саме пісняполегшувала їхню важку працю. Боець знаходив для себе сили в українській пісні, мати співала, цих легких,як сон, пісень над колисковою дорогих своїх дітей, трудівник почував легкість і бадьорість від ії генфального ритму.
Українська народна пісня- яскравий вираз талановитості нашої нації, це- душа народу