поясніть лексичне значення слів, скориставшись словником іншомовних слів. Доберіть до них однозвучні українські слова. Складіть і запишіть речення, проілюструвавши омонімію. Тур (франц.), мул (лат.), клуб (англ.), браво (італ.)
Софійка - головня героїня твору “Русалонька з 7-го В”. Вона разом із родиною живе у місті Вишнопіль та нещодавно придбала квартиру. Софійка вчиться у сьомому класі й закохана у свого однокласника Вадима Кулаківського. Вона любить його, попри його жахливу поведінку. Софія дізнається про прокляття роду Кулаківських. Вона добра і справедлива, тому прагне до кожному.
Вона хоче врятувати Вадима, допомагає своєму другу Сашкові. Софійка рятує від невдалого шлюбу тітку Сніжану, жаліє покинутих дітей Валентина Білого.
У кінці твору дівчинка змогла побороти прокляття та нарешті зрозуміла, що достойним коханням був її друг Сашко, а не Вадим.
1. Хто знає, чи не дідусеві легенди, спогади та перекази про давнину заронили в Таньову душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. Галин переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в Чіпковім серці вже ворушилось бажання верховодити. (Панас Мирний) 4. Повз Матухів двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У тітчиному яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. Чернишова сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу Сергіїв замислений профіль (О. Гончар). 8. У Сергійовому настрої з'явилась великодушність (О. Гончар). 9. Андрійові думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, Зіньчине змучене й зраділе обличчя (А Головко).
Софійка - головня героїня твору “Русалонька з 7-го В”. Вона разом із родиною живе у місті Вишнопіль та нещодавно придбала квартиру. Софійка вчиться у сьомому класі й закохана у свого однокласника Вадима Кулаківського. Вона любить його, попри його жахливу поведінку. Софія дізнається про прокляття роду Кулаківських. Вона добра і справедлива, тому прагне до кожному.
Вона хоче врятувати Вадима, допомагає своєму другу Сашкові. Софійка рятує від невдалого шлюбу тітку Сніжану, жаліє покинутих дітей Валентина Білого.
У кінці твору дівчинка змогла побороти прокляття та нарешті зрозуміла, що достойним коханням був її друг Сашко, а не Вадим.
1. Хто знає, чи не дідусеві легенди, спогади та перекази про давнину заронили в Таньову душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. Галин переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в Чіпковім серці вже ворушилось бажання верховодити. (Панас Мирний) 4. Повз Матухів двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У тітчиному яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. Чернишова сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу Сергіїв замислений профіль (О. Гончар). 8. У Сергійовому настрої з'явилась великодушність (О. Гончар). 9. Андрійові думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, Зіньчине змучене й зраділе обличчя (А Головко).
Объяснение: