Поясніть значення кожного з поданих фразеологізмів. Уведіть їх до самостійно складених речень. У якому стилі ви складатимете речення? Обґрунтуйте свою думку.
Читати між рядками. На всі сто відсотків. Брати участь на папір. Розводити демагогію. Порушити питання. Надати слово.
I. Дощомір, людинодень, авіамоторобудування, віцеадмірал, хліб-сіль, життєпис, перекотиполе, п’ятирічка, стоп-кран, трудодень, приворот-зілля, мініфутбол, лісосплав, радіокомітет, купівля-продаж, лікар-еколог, експорт-імпорт, мати-й-мачуха, чар-зілля, блок-система, прем’єр-міністр, кіловат-година, сторіччя, тепло- й гідроелектростанція, лікар-терапевт, інженер-механік, звіробій-трава.
II. Блок-схема, кораблебудівник, вуглевидобуток, вакуум-камера, снігозатримання, штабскапітан, овочесховище, лісосмуга, магазин-салон, новобудова, макрокосмос, екcміністр, шлакоблок, льотчик-винищувач, щастя-доля, дизель-мотор, двадцятиріччя, двотижневик, електродвигун, автофургон, секундомір, авіакомплекс, міськрада.
Вчора бабуся Ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. Ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь.
- Одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. Коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. Ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. Ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. Коли я прийшла, то там були зачинені двері. Я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. Я знову пішла до друзів. Вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. І я розповіла. Мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. Мому другові Сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. Напевно за іншими. Ми ще грали і Сашко також потім прийшов. Я дуже була вдячна йому. Потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. Я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. Двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. Потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок Сашка. Діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і допомагали одим одному. Цей вчинок можна назвати подвигом.