Поясніть значення народного прислів'я , доберіть синоніми-фразеологізми.
Не вистеляй лиходійством стежку в рай — заведе у пекло.

Я живу у великому місті, але в невеликому будинку (лише два поверхи), із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з'явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до війни, їх було три. Але в один, середній з ряду, потрапив осколок снаряда, однак він утримався, не впав, хоча надломився. Його мої дід і бабуся довго називали інвалідом Вітчизняної війни. Він навіть цвісти ще намагався, але все-таки став засихати. І дуб довелося спиляти. А два продовжують жити й навесні своїми чудовими квітучими білими свічками прикрашають наш двір і навіть вулицю — таких більше ні в кого на вулиці немає. Коли я за кого-небудь перший раз у гості й пояснюю, як мене знайти, я обов'язково кажу: «У дворі ви побачите два величезних каштани». Це орієнтир більш точний, ніж навіть номер будинку.

Плоди цих дерев — їжачки, усередині яких ховаються блискучі коричневі кульки. І ці кульки дуже корисні як ліки. Сусіди збирають їх і готують собі цілющі настоянки від болів у суглобах. А діти з задоволенням використовують для різних виробів.

1. Молода господиня пройшла по двору. Чорна, довга, її коса, непорушно лежала на

спині (Г. Тютюнник). 2. Хлопці жевжиками просуваються між дорослими й, безперестан-

ку кричать дзвінкими, веселими голосами (В. Винниченко). 3. Сухий,колючий вітер зірвав

з отаманової Щоки, солону сльозу (Ю. Мушкетик). 4. Захар глядів на молоду пару ясними,

радісними очима (І. Франко). 5. Я на гору, круту, крем'яную, буду камінь тяжкий підіймать

(Леся Українка). 6. Нас, у цю мить, огортає інше тремтливе відчуття ніжності (О. Купрій).

7. Рівний, залитий сонцем, степ, одразу принишк (О. Гончар). 8. Оспіваний поетами, рідний

Київ найбільш чарівний навесні. 9. Самотня, рясно вкрита білим цвітом вишня, нахилила-

ся біля ставу (І. Коваль).​