Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.
У (прийменник) житті (обставина, іменник) нічого (додаток, займенник) не (частка) буває (присудок, дієслово) безкоштовним (присудок, прикметник), і (сполучник) все (підмет, займенник), що (підмет, займенник) дається (присудок, дієслово), має (присудок, дієслово) свою (означення, займенник) ціну (додаток, іменник). Схема: [ ], і [ ,(що ), ]. Питання ставити від першої частини другого головного речення (від слова все) до підрядного (яке?). Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (сполучниковим сурядним та сполучниковим підрядним); І блок: просте, односкладне, безособове, поширене, повне, неускладнене; ІІ блок: складнопідрядне з підрядним означальним, головне речення:просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; підрядне речення: просте, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене.
Объяснение:
Козак» - (множ. «Козаки») – не нашого, а тюркського походження, що означає сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
В турецькій мові слово «козак» означає вільна, незалежна людина. Слово «козак» сприймається до синоніма «лицар», нежонаті, войовничі люди, саме вони називалися товариством або лицарством.
Член самоврядних військових громад, які існували на теренах українського «Дикого поля» в кінці XVI ст., в районі течій Дону та Дніпра, на межі мусульманського і християнського світів.
Головною діяльністю козаків був захист українських земель від татар, та охорона кордонів. Є і інші варінти походження слова «козак» - етимологічно його пов’язують із словом «косак» - той, який носить оселедець, косу.
Також козаків називали ще бродниками тому, що постійно мандрували (бродили) в диких степах, зокрема у Запоріжжі. Цікаво, що для козаків і бродників мала велике значення погода в Запорожье через застосування темряви, вітру, бездоріжжі, дощу і хмар в обороні від ворогів, тобто вони вміли використовувати природні фактори дуже вдало.
Схема: [ ], і [ ,(що ), ]. Питання ставити від першої частини другого головного речення (від слова все) до підрядного (яке?).
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (сполучниковим сурядним та сполучниковим підрядним); І блок: просте, односкладне, безособове, поширене, повне,
неускладнене; ІІ блок: складнопідрядне з підрядним означальним, головне речення:просте,
двоскладне, поширене, повне, неускладнене; підрядне речення: просте,
двоскладне, непоширене, повне, неускладнене.