Доброго дня (як звуть вчительку и т.д.)! Ми з Вами не бачились ось уже два роки. Водночас це не так і багато часу, але з іншої сторони - складається враження, що пройшла ціла вічність. Ось я згадую, як Ви до нас трепетно ставились, як Ви нас зустрічали розгублених малят, коли ми вперше переступили поріг школи. Ви нас заспокоювали, підтримували у всьому, Ви раділа кожному нашому досягенню і по-справжньому засмучувалися кожній нашій поганій оцінці. Ви вчили нас бути добрими, щирими, ділитися з іншими і допомагати один-одному у важку хвилину. Ви навчили нас любити рідну мову і читати книжки, не тому що треба, а тому що це цікаво. Ваша наука стала мені дійсно у пригоді. І я Вам хочу сказати щире дякую за все те, що ви зробили для мене і для всіх моїх однокласнів.
На канікулах ми поїдемо до родичів у чернівці. - я ще ніколи не була в чернівцях. там, напевно, дуже гарно. - так, чернівці є старовинним містом, багате на історичні архітектурні пам'ятки. - я читала про славне минуле чернівців. і люди там дуже співочі. - так. тому чернівці ще називають пісенною столицею україни. - а ще я прочитала, що о 12 годині кожного дня на вежу ратуші піднімається трубач у колоритному буковинському одязі і відтворює мелодію безсмертної "марічки". - це цікаво. буду мати на увазі, щоб послухати. - як повернешся з чернівців, розповіси про все побачене там. - добре. бувай! - до зустрічі! щасливої дороги!