1.Розкішні крислаті кущі з буйною лозою, обліплені лапатим листом, вкривали підгір"я. (М. Коцюбинський) 2. Яскраво зеленіли змиті дощем хліба (О. Гончар) 3. Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко) . 4. Стоїть налитий синню день (М. Паяієнко) . 5. Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем (В. Сосюра) . 6. 3 золота зіткане сяєво ллється (М. Рильський) . 7. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають (Є. Гуцало). 8.Я розпитаю про листя, опале в осиннім саду. (І. Коваленко). 9.Край моря сонце золотить укриті лісом гори. (Н. Забіла). 10.Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима. (М. Луків).
Казку “Дюймовочка”, написав один знаменитий поет, Ганс Християн Андерсен. Ця казка вперше була опублікована в книгах, у Данії, в одна тисяча вісімсот тридцять п’ятому року, у збірнику казок для дітей, у другому томі. Цю казку Андерсен придумав для дітей
На початку казки “Дюймовочка”, Андерсен пише про жінку, що не могла мати своїх рідних дітей, і от свершилось чудо, що впало нещасній жінці, як сніг на голову, і вона була не нескінченно рада, цій чудесній події. У цієї жінки, що довгі роки не могла мати дітей, з’явилася Дюймовочка, вона ж і є головною героїнею казки. Автор цієї казки, хотів донести до дітей, що чудо здійснює тільки з добрими людьми й у знак благородности й доброго серця, доля обов’язково піднесе довгоочікуваний подарунок
Далі автор описує крихітну дівчинку, що була ростом з дюйм, героїню казки. Автор видумав цей казковий персонаж в особі Дюймовочки, особисто сам. Ця крихітна дівчинка, собою була дуже гарна, і в неї було дуже добре й світле серце
Усе в окрузі любувалися й захоплювалися цією маленькою дівчинкою. Жінка, який подарувала доля цієї незвичайної дитини, дуже любила Дюймовочку і як за своєю рідною дочкою доглядала за нею, поки вона була в дитячому віці
Автор цієї казки, так само повідомляє дітей, про те, що не буває в житті всі добре, а буває таке, що в житті трапляються ще й неприємності. Далі придумавши в казці сумну історію про Дюймовочку. Історія полягала в тім, що Дюймовочка потрапила в чіпкі лабети двох кротів
Один кріт був жадібн, злим і заможним, котрої хотів женитися на Дюймовочке будь – яким Другим кротом, є мати жадібного крота, вона так само була не добра душею й дуже хитра
Далі Андерсен розповідає дітям у своїй казці про те, що не буває зле, без добра. Незабаром Дюймовочка зустрічає парубка, у якого було таке ж добре серце, як і в неї. У цього незнайомця Дюймовочка закохується з першого погляду. Те ж саме випробував парубок, зустрівши Дюймовочку. Після чого він неї рятує, від жахливих кротів, і грають пишне весілля
У дитинстві, мені дуже подобалася ця чудова книга.
2. Яскраво зеленіли змиті дощем хліба (О. Гончар) 3. Ще спить земля, укутана снігами (Д. Луценко) . 4. Стоїть налитий синню день (М. Паяієнко) . 5. Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем (В. Сосюра) . 6. 3 золота зіткане сяєво ллється (М. Рильський) . 7. Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають (Є. Гуцало). 8.Я розпитаю про листя, опале в осиннім саду. (І. Коваленко). 9.Край моря сонце золотить укриті лісом гори. (Н. Забіла). 10.Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима. (М. Луків).
Казку “Дюймовочка”, написав один знаменитий поет, Ганс Християн Андерсен. Ця казка вперше була опублікована в книгах, у Данії, в одна тисяча вісімсот тридцять п’ятому року, у збірнику казок для дітей, у другому томі. Цю казку Андерсен придумав для дітей
На початку казки “Дюймовочка”, Андерсен пише про жінку, що не могла мати своїх рідних дітей, і от свершилось чудо, що впало нещасній жінці, як сніг на голову, і вона була не нескінченно рада, цій чудесній події. У цієї жінки, що довгі роки не могла мати дітей, з’явилася Дюймовочка, вона ж і є головною героїнею казки. Автор цієї казки, хотів донести до дітей, що чудо здійснює тільки з добрими людьми й у знак благородности й доброго серця, доля обов’язково піднесе довгоочікуваний подарунок
Далі автор описує крихітну дівчинку, що була ростом з дюйм, героїню казки. Автор видумав цей казковий персонаж в особі Дюймовочки, особисто сам. Ця крихітна дівчинка, собою була дуже гарна, і в неї було дуже добре й світле серце
Усе в окрузі любувалися й захоплювалися цією маленькою дівчинкою. Жінка, який подарувала доля цієї незвичайної дитини, дуже любила Дюймовочку і як за своєю рідною дочкою доглядала за нею, поки вона була в дитячому віці
Автор цієї казки, так само повідомляє дітей, про те, що не буває в житті всі добре, а буває таке, що в житті трапляються ще й неприємності. Далі придумавши в казці сумну історію про Дюймовочку. Історія полягала в тім, що Дюймовочка потрапила в чіпкі лабети двох кротів
Один кріт був жадібн, злим і заможним, котрої хотів женитися на Дюймовочке будь – яким Другим кротом, є мати жадібного крота, вона так само була не добра душею й дуже хитра
Далі Андерсен розповідає дітям у своїй казці про те, що не буває зле, без добра. Незабаром Дюймовочка зустрічає парубка, у якого було таке ж добре серце, як і в неї. У цього незнайомця Дюймовочка закохується з першого погляду. Те ж саме випробував парубок, зустрівши Дюймовочку. Після чого він неї рятує, від жахливих кротів, і грають пишне весілля
У дитинстві, мені дуже подобалася ця чудова книга.