На світі є близько 3 тисяч професій. Безперечно, усі вони важливі. Кожна людина хоче бути щасливою, однією із складових щастя звичайно ж є робота, улюблена робота. Якщо людина отримує винагороду то це Велике Щастя! Це, звичайно, жарт, а от вибір майбутньої професії справа дуже серйозна і відповідальна. Батьки з дитинства ставилися до мене, як до особистості. Завдячуючи цьому я ніколи не соромилась своїх уподобань, завжди залишалась сама собою, не підлаштовувалась під чужу думку тож мій шлях до вибору професії був вільний, але не легким.
Я вже обрала майбутню професію, керуючись при цьому багатьма чинниками, але головним із них був той, що я змалку захоплювалася предметом хімія, мені подобалося експериментувати, робити різні досліди , тому я обрала ОНАХТ зі спеціальністю переробка плодів та овочів, там де домінує предмет хімія. Можна навіть сказати , що в нашій сім’ї ця професія передається з покоління в коління, моя бабуся була технологом хлібопекарської продукції, моя мама інженер – технолог з переробки м’яса. Звичайно я тривалий час вагалася остаточним вибором ВНЗ, де б я могла отримати всі необхідні знання, що приведуть до країни Щастя. Якось одного дня у пошуках університетів, куди б я подала документи, я випадково натрапила на офіційну сторінку ОНАХТ, відразу прочитала загальну інформацію про академію і мені дуже сподобалось, а саме, що тут можна ще отримати другу освіту Військової кафедри.
Не буду казати, що мені сподобалось усе, тому що такого взагалі не буває, у всьому є свої недоліки, але ще б я хотіла звернути увагу на архітектуру центрального входу, саме вона була першим позитивним враження до вступу в академію, сподобалось ще приємні, виховані, завжди наповнені позитивом студенти, і звичайно ж трішечки суворі приємні викладачі.
В принципі , те що я бажала, те й отримала і думаю ,що професія інженера-технолога саме той золотий ключик,що відкриє дверцята до здійснення мрій.
Вдома у нас є кіт. Його кличка Барсик. Йому вже півтора року. Вийшло так, що ми не планували мати домашню тварину. Але якось раз, папа їхав у гості до матері одного. Бабуся, яка незадоволена тим, що я постійно проводжу час будинку, змусила поїхати в гості. Прибувши, я одразу помітила цього маленького тримісячного кошеня. Він постійно бігав, ласкался до своєї мами-кішці. Мені було сумно дивитися коли ми їхали. Я розлучила його з матір'ю. Хотілося сказати : "Розгорніть машину, візьми його назад!". Він настільки жалібно пишал..
Є у нас вдома рибки. Мечоносці. Мені подарували на день народження. Коли я дивлюся в акваріум, мені стає спокійно. Риби у нас сірі, добрі на вигляд.
На світі є близько 3 тисяч професій. Безперечно, усі вони важливі. Кожна людина хоче бути щасливою, однією із складових щастя звичайно ж є робота, улюблена робота. Якщо людина отримує винагороду то це Велике Щастя! Це, звичайно, жарт, а от вибір майбутньої професії справа дуже серйозна і відповідальна. Батьки з дитинства ставилися до мене, як до особистості. Завдячуючи цьому я ніколи не соромилась своїх уподобань, завжди залишалась сама собою, не підлаштовувалась під чужу думку тож мій шлях до вибору професії був вільний, але не легким.
Я вже обрала майбутню професію, керуючись при цьому багатьма чинниками, але головним із них був той, що я змалку захоплювалася предметом хімія, мені подобалося експериментувати, робити різні досліди , тому я обрала ОНАХТ зі спеціальністю переробка плодів та овочів, там де домінує предмет хімія. Можна навіть сказати , що в нашій сім’ї ця професія передається з покоління в коління, моя бабуся була технологом хлібопекарської продукції, моя мама інженер – технолог з переробки м’яса. Звичайно я тривалий час вагалася остаточним вибором ВНЗ, де б я могла отримати всі необхідні знання, що приведуть до країни Щастя. Якось одного дня у пошуках університетів, куди б я подала документи, я випадково натрапила на офіційну сторінку ОНАХТ, відразу прочитала загальну інформацію про академію і мені дуже сподобалось, а саме, що тут можна ще отримати другу освіту Військової кафедри.
Не буду казати, що мені сподобалось усе, тому що такого взагалі не буває, у всьому є свої недоліки, але ще б я хотіла звернути увагу на архітектуру центрального входу, саме вона була першим позитивним враження до вступу в академію, сподобалось ще приємні, виховані, завжди наповнені позитивом студенти, і звичайно ж трішечки суворі приємні викладачі.
В принципі , те що я бажала, те й отримала і думаю ,що професія інженера-технолога саме той золотий ключик,що відкриє дверцята до здійснення мрій.
Вдома у нас є кіт. Його кличка Барсик. Йому вже півтора року. Вийшло так, що ми не планували мати домашню тварину. Але якось раз, папа їхав у гості до матері одного. Бабуся, яка незадоволена тим, що я постійно проводжу час будинку, змусила поїхати в гості. Прибувши, я одразу помітила цього маленького тримісячного кошеня. Він постійно бігав, ласкался до своєї мами-кішці. Мені було сумно дивитися коли ми їхали. Я розлучила його з матір'ю. Хотілося сказати : "Розгорніть машину, візьми його назад!". Він настільки жалібно пишал..
Є у нас вдома рибки. Мечоносці. Мені подарували на день народження. Коли я дивлюся в акваріум, мені стає спокійно. Риби у нас сірі, добрі на вигляд.