Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Необережно він штовхнув стіл, з якого впало щось важке. Це була велика проскура. На ній був напис: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана правобережного українського». Слова ці злякали Найду. Хто зробив на проскурі цей страшний напис? Найда, відчувши голод, відкусив шматочок проскури і відчув у роті щось неїстівне. Витягнувши із рота м’якушку, він помітив у ній клаптик паперу. Хвилюючись, руками підніс його до лампадки. Це був шматочок записки. Найда почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. У записці йшлося про скарб, закопаний запорозьким козаком на кручі біля річки Саксаганки. Найда склав записку й сховав. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.
Називний: один мільйон двісті п*ятдесят шість тисяч сто двадцять три.Родовий: одного мільйона двісті п*ятдесят шість тисяч сто двадцять трьох.Давальний: одному мільйону двісті п*ятдесят шести тисячам сто двадцять трьом.Знахідний: один мільйон двісті п*ятдесят шість тисяч сто двадцять три.Орудний: одним мільйоном двісті п*ятесяти шістьма тисячами сто двадцять трьома.Місцевий: одному мільйоні двісті п*ятдесят шести тисячах сто двадцять трьох. (Не факт что всё правильно... Если что-то не так прости)
На ній був напис: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана
правобережного українського».
Слова ці злякали Найду. Хто зробив на проскурі цей страшний напис?
Найда, відчувши голод, відкусив шматочок проскури і відчув у роті щось неїстівне. Витягнувши із рота м’якушку, він помітив у ній клаптик паперу.
Хвилюючись, руками підніс його до лампадки. Це був шматочок записки. Найда почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. У записці йшлося про скарб, закопаний запорозьким козаком на кручі біля річки Саксаганки. Найда склав записку й сховав. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.