Позначити рядок , у якому не всі слова належать до форм дієслова.
А. Працював би , купують , заспіваймо.
Б. Будемо говорити,обступаючи.
В. Розуміючи , надісланий, ховаючи.
Г. Учити .навчивши ,учіння
Позначити рядок , у якому всі дієслова є інфінітивами.
А. Охопити , побачити ,ішов.
Б. Говорити , спати, сміятися.
В. Сидіти , наїжачитися , діждалися.
Г. Малювала , стежити . махати.
Установити відповідність між дієсловами та їх видо-часовими формами.
А. Доконаний вид, майбутній час. 1.Підписав
Б. Недоконаний вид, майбутній час. 2. Буду в`язати
В. Доконаний вид , минулий час. 3. Попрацюємо.
Замініть фразеологізми дієсловами.
Ні пари з уст , зарубати на носі , пекти раків , п`ятами накивати, задирати ніс , прикусити язика.
Розкрити дужки , з двома дієсловами ( на вибір, форму дієслів можна змінювати) скласти речення.
( Не)хтувати , (не)доїдати в значенні голодувати , (не) проживеш , ( не) славити в значенні ганьбити , ( не ) вдалося, ( не) волити , ( не) славити в значенні не Провідміняти за особами в теперішньому часі дієслово працювати, в майбутньому часі ( складну форму ) дієслово берегти.
Цілими днями Улянка блукала в лісі. Її вабив таємничий Одудів яр, вабили світлі галявини, пахощі чебрецю, нагрітого сонцем, сонячні зайчики на вузьких покручених лісових стежках.
Щодня дівчинка знаходила в лісі маленькі чарівні дива. В яру, де навіть у спекотливий день усе тіло обіймала прохолода, трубили дикі горлиці. На високій ліщині мостили вони прозорі, з тоненьких прутиків, гнізда. Такі прозорі, що, ставши внизу, Улянка бачила двоє білих яєчок.
Дивний гриб-дощовик, якого лісники звали мрюхою, круглий, без ніжки, завбільшки з дитячу голову, ріс у потаємних лісових куточках. Він був білий, з оксамитною шкірою, і коли висихав, то з нього можна було випускати хмарки жовтого пилу. Макар Макарович розповідав Улянці, що цим пилом деякі пасічники підкурюють бджіл.
Знала дівчинка в лісі дуб, з якого виступав сік. На стовбурі дуба жовтіла піна, і на дерево звідусюди зліталися чорні жуки-рогачі, які, мабуть, ласували соком. Затамувавши подих, Улянка часто гала, як два величезних жуки люто билися рогами, ставали цапки і, нарешті, не витримавши, падали на землю.
А недалечке від цього дуба, на пагорку, здіймалася неоковирна купа — житло невтомних мурах. Якось тихого вечора Улянка побачила безліч великих бабок, які низько снували над мурашником. Це зацікавило дівчинку. Чому бабок так приваблює це лісове мурашине місто? І вона не пішла звідси, доки не знайшла розгадки. В мурашнику виплодились мурахи з крильцями. Вони одна за одною злітали в повітря, і тут їх на льоту хапали хижі бабки.
Улянка впіймала одну бабку. Хвостик у неї був синій, а груди в жовтих смужках. Вона не встигла як слід проковтнути мурашку, і голівка комахи ще стриміла у бабки з рота.
Дівчинка підгляділа ще одну незнану досі маленьку лісову таємницю...
Любила лежати Улянка у високій траві на галявині, яку обступали високі липи. Галявина була як райдужне око старого лісу, як зелене кругле озерце, жива парасолька, виткана з мільйонів пелюсток. Розкинувши руки, лежала дівчинка на галявині, і полуденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя. Як було гарно відчувати себе маленькою хазяйкою в цьому лісі! Там, дивись, пошкоджене, дерево, треба сказати лісничому, щоб його зрубали, бо може воно заразити інші дерева. Там ліщина така, що не пролізти, треба прочистку зробити. А то йдеш — хтось нерозумний вогнище розкладав, ще жар під попелом лишився, а суша ж яка! Землею закидає дівчинка попел, ногами затопче.
Улянка бачила, як на тихій галявині навзаводи пнулися рослини до сонця. І всіх перемагав петрів батіг, він з високої гнучкої стеблини озирав галявину блакитними жаринами своїх квітів. А за ним поспішали смутні лілові дзвоники, а за дзвониками пнулися вгору білі парасольки духовитого деревію, вінички блідо-рожевої материнки.
І згадується Улянці дідова казка.
Є у лісі закуток — найглухіший з усіх закутків. Ніхто там ніколи не бував. Захований він і від звірів, і від людей. Залетить туди часом зозуля, та ні разу своє “ку-ку” не вигукне на гілці і вже поспішає геть, налякана завороженою тишею. Тільки їжаки, як смеркне, перекочуються там таємничими клубками, і під чорним каменем живе старий вужак — такий старий, що жовтогарячі цятки на лакованій голові вицвіли і стали білими, як кружальця з березової кори.
В тому закутку, схилившись над ручаєм, цвіте під кручею полум'яна квітка, чарівна Чарнамай-зілля. В стародавні роки, кажуть, жив у лубенських лісах дід Чарнамай. Усі звірі, і всі птахи, і всі лісові гади були в нього на послузі, бо знав він таке віще слово. Вовки приносили йому м'ясо вепра, птахи збирали для нього по всьому лісі найкращу полуницю, а всякі гади — вужі, гадюки, та ящірки — діставали для нього дивні гриби, духмяні та ніжні, які ростуть під землею і ніколи не показуються на денне світло.
А коли дожив дід до півтораста років, прийшла до нього смерть.
Давно це було. Змінився ліс. Розрослися дуби.
І ось у тих місцях, де ніби жив колись старий Чарнамай, виросло над ручаєм товсте м'ясисте стебло, а на ньому розцвіла червона, гаряча, як вогонь, квітка. Ніхто ще її не бачив ніколи. А хто знайде її й зірве, той ніколи-ніколи, скільки житиме, не буде сиротою. Кожна стрічна жінка буде йому матір'ю, кожний чоловік — батьком, юнак — братом, а дівчина — сестрою. В кожній сім'ї стане він рідним, серед усього народу — улюбленим сином. Як ітиме він пущею глухою — розступиться пуща, шлях широкий проляже. Як ітиме через болото — висохне твань, ствердне трясовина.
Таку дивну казку розповідав дід Маврикій.
І здається Улянці, що йде вона лісом день, і другий, і третій.
1. Зроблю собі лялечку з сіна та тканини ⇒ означено-особове
Зроблю (присудок виражений дієсловом) собі (додаток виражений займенником) лялечку (додаток виражений іменником) з (прийменник) сіна (додаток виражений іменником) та (сполучник) тканини (додаток виражений іменником).
2. У давнину писали на глиняних табличках, папірусах, пергаменті ⇒ неозначено-особове
У (прийменник) давнину (обставина виражена прислівником) писали (присудок виражений дієсловом) на прийменник) глиняних (означення виражене прикметником) табличках (додаток виражений іменником), папірусах (додаток виражений іменником), пергаменті (додаток виражений іменником).
3. Серед лісу ставок прикрашено очеретом ⇒ безособове
Серед (обставина виражена прислівником) лісу (обставина виражена іменником) ставок (додаток виражений іменником) прикрашено (присудок виражений дієсловом) очеретом (додаток виражений іменником).
Додаткова інформація:
підмет
присудок ‗‗‗‗‗‗‗
додаток – – – – –
обставина – • – • – •