Позначте речення, у якому вжито збірний числивник
А) б/у волос дванадцять лицарив Софію
Б) школярики стоять по три, чотири
В) я міг на тисячу, лишає на п'ятак
Г) у погляді двійко іскрин виграє​

Біблія — одна з найвизначніших пам’яток світової культури, без якої не можна уявити собі розвиток письменства багатьох народів, серед них і українського. Впродовж тривалого часу Біблія (грецьке — книга) сприймалася тільки як сукупність релігійних текстів. Насправді ж у ній зібрано твори, які формувалися на Близькому Сході та 14В Середземномор’ї від XII ст. до н. є. до II ст. н. є. У них втілилися уявлення людей про будову Всесвіту, походження людей, філософські роздуми, морально-етичні настанови, що не втратили своєї актуальності й досі. Кожна людина у цій книзі може знайти для себе щось важливе, близьке й зрозуміле. Не випадково ця Книга Книг і донині надихає митців на нові твори, залишається джерелом одвічних пошуків людиною смислу життя.Біблія — це звід 50 книг. Складається з двох частин: Старого Завіту (Заповіту), що визнається за Святе Письмо іудаїзмом і християнством, та Нового Завіту — Святого Письма лише у християн. Старий Завіт складається з книг літописно-розповідних (книга Буття, книга Виходу, книги Ісуса Навина, Суддів, чотири книги Царств, книга притч Соломоната ін.), художніх (Твори Пророків, книга Іова) та суто ліричних (Псалтир, Пісня Пісень). Започаткував Святе Письмо Мойсей, а закінчили Христові апостоли. У Новому Завіті докладно йдеться про життя Ісуса Христа, його вчення, вчинені ним чудеса, його мученицьку смерть,воскресіння з мертвих і вічне життя. Розповідається про це в чотирьох Євангеліях святих апостолів — Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Вражаючу картину страшного суду подає остання Книга Святого Письма Апокаліпсис, або Одкровення Іоанна Богослова.У нашій культурі Біблія посідає особливе місце — з Остромирового Євангелія починається давньоруська рукописна книжність, з «Апостола» (1574 р.) та Острозької Біблії (1581 р.) — українське книгодрукування. Біблія використовується нашими книжниками ХІ-ХІІІ ст, зокрема літописцями (наприклад, Нестором у «Повісті временнихліт»), письменниками XIV—XVIII та ХІХ-ХХ ст. У 1868-1871 рр. переклад Біблії українською мовою здійснив відомий митець — Пантелеймон Куліш.

 "Хто не належить відчизні своїй - той не належить і людству" - так, ще в давнину говорив український народ.
   У кожного є своя рідна сторона, домівна, сім'я...усе це - Батькіщина. Якою б вона не бул, її потрібно любити, за неї потрібно стояти до останнього. Бо лише в єдності - сила нашого народу.
  В.Сосюра, під час Великої вітчизняної війни, не боячись смерті за цей вірш, написав вірш "Любіть Україну". У рядках цього вірша, кожен може побачити щось таке, що ранить його до глибини душі, те, що змусить задуматися над собою, і над своїм ставленням до України. 
 На мою думку, Батьківщина, і любов до неї повинна бути завжди, в кожного. Потрібно її пам"ятати де б ти не був, і ніколи в житті не затоптувати її...