- Привіт!- Привіт! Підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?- Я б залюбки та не можу! Справа в тому, що в мене сестричка захворіла. Зараз до аптеки поспішаю, за ліками. А потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.- Дуже шкода! А що з сестрою?- Мабуть, застудилася. В неї підвищилася температура та голова болить. Через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.- Це дуже неприємні відчуття. Коли хворієш, весь світ не милий.- Та не кажи. Недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. Та хто ж слухає, поки не захворіє!- Так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. Коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.- От і я про це задумався. Сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». Погано холод переносить. Зарядку робити не хоче, гартуватися теж. Треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. А то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.- Правильно. А то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? Треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. Тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. Ми збираємося біля п’ятої години.- Буду старатися!
Зима, на мій погляд , сама найкраща пора року . А ви бачили як вона починається ? Деревця вже давно скинули свої листя і погружаються до Глубокого сна . Яскраве сонце вже зовсім не согріває , бо виходить лише на пару часів . Потім випада довгоочікуваний сніг , він дуже густий і чистий , вистіляє дахи будинків , лягає на кущі и дерева .Над тобою кружляють дивовижні сніжинки . Діти з відкритими ротами дивляться на все це діяння , вони затамували подих , щоб не порушити цю красу. Ти нібито потрапляєш у казку , яку створили найкращі письменники усіх віків .
