Позначте складносурядне речення, частини якого поєднані зіставним сполучником: *
а) І знов прийшла весна-красна, і знов зазеленіло поле, і розвилась верба рясна.
б) Край берега, у затишку, прив'язані човни; а три верби схилилися, мов журяться вони
в) Верби плачуть в лугах над Десною, і сльозинки пливуть за водою.
г) То шурхне щось ізбоку, то захитається береза, то щось гукне.
2. Позначте складносурядне речення, між частинами якого причиново-наслідковий зв’язок: *
а) Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті, і тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах.
б) У нас тепер вишні та черешні цвітуть, а далі й мак красуватиметься.
в) Вишивання — один з найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва слов’ян, у своїх роботах народні майстри відбили вічний потяг людини до краси, зв’язок з природою.
г) Здавна під пшеницею розуміється образ дівчини, навіть нареченої, а під житом - образ натрудженої і втомленої життєвими турботами жінки, навіть вдови.
3. Позначте складносурядне речення, між частинами якого зв’язок послідовності подій: *
а) Усі дерева стоять голі, а калина вже вкрита ніжними молоденькими листочками.
б) Косили сіно лугове, і пахла м’ята.
в) То шурхне щось із боку, то захитається береза, то щось гукне.
г) Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) – можливим підметом є тільки я; Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є тиОдноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: Піду в кіно. — Я піду в кіно; Піди в кіно. – Ти піди в кіно. Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!