Правильно поєднано іменники з Числівниками в рядку...
А) Кілька міст, кільканадцять
років, кількасот сторінок,
декілька
викладачів
Б) Декілька кілограма, декілька
днів, кілька років, кількадесят
студентів
В) Декілька відсотків, кількасот
мешканця, кільканадцять
центнерів, кількадесят книг
Г) Декілька учасників, кількасот
гривні, кількадесят метрів,
кілька
університетів

Объяснение:

Зазвичай це прислівя використовують так: "Здоровя маємо не дбаємо, а загубивши плачемо". Воно означає те що, людина не цінує того що має(зараз це здоровя), а коли втрачає починає цінувати втрачене.

Багато людей скаржаться на долю та несправедливість життя,бідкаючись в пошуках підтримки ,,себе нещасного",проте вони не бачать всієї картини.Більшість таких випадків пояснюється тим,що люди не помічають радістей,даних їм життям,а загубивши через свою недбалість якись подарунок життя,одразу ображаються,навіть не уявляючи,яке щастя в них було до цього часу.Тому,на мою думку,треба цінити те,що в нас є,і не звертати особливої уваги на перешкоди- адже обов'язково знайдеться той,чиї нещастя та проблеми набагато гірші за твої

Мрії. Дивні чарівні істоти, що допомагають тобі існувати. Їх значно більше за нас. Вони створені нами. Нашими прагненнями, нашими сльозами. Вони загинуть без нас, а ми не зможемо жити без них. У житті без мрії немає сенсу. Але чи просто дотягнутися до неї? Піймати її, притиснути до грудей і втримати, незважаючи ні на що? Чи просто досягти до сенсу життя? У чому полягає він, сенс? Томас Едісон хотів покращити життя людей і винайшов лампочку. Ісаак Ньютон прагнув зрозуміти таємниці всесвіту, коли на нього впало яблуко. Дмитро Іванович багато років працював над здійсненням своєї мрії, доки вона не явилася йому уві сні. Ці люди обрали свою мету, досягли її. Спіймали мрію за райдужний хвіст. А що ж інші?  Про що мріють хворі у реанімаціях? Діти в притулках? Матері, що не дочекалися синів з війни? Вони мріють про щастя. Про те, що втратили або чого ніколи не мали. Про кращу долю, краще життя. І коли збуваються ці мрії, люди змінюються. Хворі одужують і допомагають іншим морально та матеріально. Діти дорослішають і створюють найміцніші родини. До матері приходить вагітна дівчина. Люди знаходять щастя, бо хотіли цього, прагнули до нього, мріяли про нього. Мрія – це те, чого не дало нам життя. Доля в змозі відібрати можливість, але не змусить припинити мріяти.  Ніхто більш не любив Україну так, як любила її Леся. Вона писала вірші про неї, серцем була завжди з нею, але хто може сказати, про що вона мріяла? Про нас, незалежних українців? Про своє здоров’я? Про життя й здоров’я Сергія Мержинського? Відповідь на це питання покинула нас століття тому. Але хто знає, можливо саме молитви «сеї слабосилої дівчини» до нам здобути незалежність.  Коли загинуть мрії? У той день, коли Сонце зійде на заході й опуститься на сході. Коли висохнуть моря й вітер унесе гори, наче опале листя. Коли знайдуться відповіді на всі питання.Ніко