При відокремлепні одиничного дієприслівника помилку допущено в реченні: А) Буває, зупиняться вчител серед вулиці, притихнувши, проводжають той летючий гомін (О. Гончар). Щохвилі творим ми нове, йдучи, сnіваючи і мислячи (В. Бичко). В) Якби ви знали паничі, де люди плачуть, живучи,. (Т. Шевченко) Г) Десь за ланами гомонів, затихаючи, грім (С. Васильченко).
Привіт, Коля! Пише тобі твій друг Андрій. Як твої справи? Як батьки?
Передавай їм привіт від мене. Сподіваюся, що в тебе все чудово. У мене все добре. Два тижні тому записався до секції з баскетболу. Тепер я ходжу на тренування чотири рази на тиждень. Поки що мені все подобається. У навчанні теж все чудово, без змін.
Нещодавно бачив Олену Василівну. Він передавав тобі привіт. Хочу сказати тобі, що на Новий рік ми з батьками їдемо в Новгород до бабусі. Тому вже за місяць ми з тобою зустрінемося. Я хочу здійснити нашу спільну мрію - пограти у хокей та покататися на санчатах.
Сподіваюся, у нас все вийде.
До зустрічі!
замкові «драби» вдень і вночі: в часи небезпеки били тривогу й смоляними бочками освітлювали темноту. До оборони замку служили гармати, гаківниці і рушниці.
У замку як в'язні перебували в 1410 р. німецькі рицарі-хрестоносці, що потрапили в полон під Грюнвальдом. У 1559 р. тут була замкнена славна княгиня Гальшка з Острога, донька князя Іллі Острозького, що по батькові дістала величезну спадщину. Мати княжни вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Не бажаючи віддати доньки воєводі Луці з Гурки, що з нею підступно взяв шлюб, замкнулася з донькою в монастирі домініканців. Князь, перебраний за старця, дістався потайно до монастиря, але воєвода влаштував його облогу. Врешті було перетято рури, якими йшла вода до домініканців, і монастир мусив піддатися. Остаточно дві сторони вирішили, що Гальшка буде затримана в «секвестрі» у Високім Замку аж до рішення короля. Львівський староста приїхав за княжною і перевіз її на замок, на знак почесті стоячи на ступні карети. Але Гальшка була невтішна, сиділа на ліжку лицем до стіни і не хотіла нічого їсти. Король вирішив, що княжна має вертатися до чоловіка. Староста віддав її Гурці, і хоча Гальшка не хотіла сідати до повозу і заливалася слізьми, мусила покоритися.
Замок стояв на такім неприступнім місці, що вороги рідко коли пробували його здобувати. Перший раз Високий Замок здобув 1648 р. Максим Кривоніс.
Богдан Хмельницький, що тоді обложив Львів, не думав добувати міста й не вів проти нього майже ніяких воєнних операцій. Але щоб утримати львівських міщан у страху й присилувати їх до миру, він дозволив полкам черні здобути Замок. Провід над черню мав полковник Максим Кривоніс, проводир народного повстання. Кривоніс під Львовом був хворий. Рана, яку дістав у бою, у лівий бік, вище серця, не гоїлася, але він дав команду наступати. 15 жовтня 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп.
По облозі 1648 р. Високий Замок кілька років стояв пустий, зруйнований. Оновлено його невдовзі, і він перебув нову облогу Хмельницького 1655 р. і турецьку облогу 1672 р. Пізніше супроти зросту артилерійської вмілості замкові укріплення стали заслабі - і замок було занедбано. Коли 1704 р. під Львів прийшов шведський король Карл XII, Високого Замку вясе не боронено. Король дістався туди без перешкод і там уложив план, як добути місто.
Наприкінці XVIII століття замок стояв уже як руїна, що сама розсипалася під впливом дощів і повітря. За наказом австрійських властей почали розбирати мури й продавати їх на матеріал (За /. Крип'яке-вичем).