придумайте простий план Нинішнього ранку дерева зацвіли. Ясени клени, берези дуби, горішина й калина - позацвітали. Вони позодягалися у цвіт від підніжжя стовбурiв до крон, кожна гілочка цвіте, кожен сучечок... Iнеєм порозцвітали дерева, стоять одухотворено ясні, й кожне видається великою квіткою, хай і холодною, таж не може зима похвалитись теплими квітами, що грають яскравими барвами.. Як три фееричнi вибухи буйної фантазії зими, стоять віддалік одна від одної над річкою три верби. Іхне текуче, спадисте гілля особливо густо обнизалось пухкою білизною... Гурт берiзок, оточений молодими дубками, такий світлий чистий, такий повітряно-легкий Квітки інею на кожному дереві не схожі між собою, відмінні. Особливо пишними видаються на сосні, де оточена iнеем хвоя нагадує хризантеми завбільшки з кулак. Гострі іскорки сiються донизу так, як навесні сються пелюстки з розквітлої черешні та вишні. Коли від лісу через поле поглянеш на село, то о цiй зимовій порі. Коли палас сонце весь простір завуальований інеєм. Здається тобі село пастельною картиною, де використано тiльки блий колір.
- Привіт!
- Привіт!
- Як в тебе справи?
- Не можу похизуватися.
- Чому?
- Та ось, наш клас заставляють прибирати шкільне подвір'я, думаю, усі на нас дивитимуться, як на диваків і глузуватимуть.
- По-твоєму, прибирати шкільне подвір'я - це погано?
- А що в цьому гарного.
- Можливо, сам процес прибирання нудний, але якщо ти прибираєш з друзями-однокласниками, це завжди весело, це по-перше, а по-друге невже тобі подобається, коли шкільне подвір'я схоже на смітник? Я впевнений, що ні. Тому, приклади зусилля щоб потім можна було гратися на чистому подвір'ї.
ти мене переконав, що в прибиранні шкільного подвір'я нема нічого поганого.
- Нема за що. Але, якщо потрібна порада - завжди звертайся.
Гімн України
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду."Ще не вмерла Україна"