ПРИКЛАД «Якось та буде», — сказала миша в котячих зубах (Нар.тв.).
«П», — а.
1. «Потоне, — майнуло в Максимовій голові. — Довго не продержиться: одяг потягне на дно».

2. Баба дивилася на внуків, що стрибали й співали на ґанку: «Небо, небонько, мерщій посилай до нас дощі! Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди!» — і серце їй мліло від любові до малих.​

да! я вважаю, що слово може бути вчинком! тому що навiть слово може образити ще бiльше, нiж будь який вчинок.треба слiдкувати за своiми словами, воно не горобець, вилiтить, не спiймаеш. якщо комусь сказати образливе слово, це i е образою, у деякому сенсi i вчинком! нiколи не треба говорити комусь образливi слова, тому що це дуже поганий вчинок , це образа людини, а нiхто не мае права образити людину! так i добрi слова, коли говориш людинi комплименти, красивi слова, ты вчиняеш добрi речi , якi для тебе багато можут зробити у дальнiшому життi. зробиш добро один раз, а воно до тебе вернеться в десять раз бiльше! тому треба говорити лиш хорошi, добрi слова, цим ш робляться добрi вчинки.

я вчуся в дуже хорошому класі. всі учні у нас дуже цікаві і різні, при цьому у нас є багато спільного. наш клас завжди був дружнім, всі хлопці з нашого класу, підтримують один одного у всьому, по можливості .всі однокласники і однокласниці – це мої друзі, які завжди підтримають у важку хвилину, за що я їм дуже дякую. я не можу виділити когось одного, тому що ціную кожного по-своєму. у нашому класі є свої лідери, які іншим, організовують різні заходи і свята.

мені дуже подобається наш кабінет. він дуже затишний і світлий, завжди приємно пахне крейдою. сподіваюся, що закінчення школи не розлучить мене з однокласниками, все-таки я думаю, що ми часто будемо зустрічатися, відвідувати вчительку і звичайно згадувати про той безтурботний час, проведений за шкільною партою!