ответ: Хтось стиха завів пісню. Її звуки, торкаючись мого вуха,лягали перед очима фарбами, малюючи цілі образи. Розташувавшись круг вогню, чумаки ждуть вечері. Нікому й на думку не спадає, що лихо близько. Розбійники, обідрані й голодні, зачаїлись у нетрах, вичікуючи слушного для нападу часу.
Ось, накинулись на чумаків здобичники, вимахуючи ножами й булавами. У глухому степовому байраці зчинився бій.
Брязкіт зброї, крики, стогін, прокльони - усе зіллялося в один несказанний галас. Міцно стоїть купка завзятих чумаків, наважившись боротися до краю. Ринули вони лавою на розбишак, несучи їм жах і погибель. Кинулися розбійники навтьоки, підставляючи списи під чумацьке дрюччя.
Ось як мовиться це в чумацькій пісні: "А їх аж сорок і чотири, нас десятьох не побили"
Объяснение:
1 На тверду і м’яку групи прикметники поділяються залежно від того, на який приголосний – твердий чи м’який – закінчується основа слова;
2 До м’якої групи належать прикметники: вечірній, ближній, пізній, синій;
3 Визначте, у якому рядку всі прикметники належать до твердої групи: білявий, сліпий, активний, круглолиций.
4 У якому рядку допущено помилку у вживанні відмінкових форм прикметників: круглолиціх, солов’їною, Надіїного;
5 Паралельні закінчення прикметники мають у таких відмінках: місцевому однини;
6 Укажіть правильне твердження:
Виберіть одну відповідь: До твердої групи належать прикметники, основа яких у називному відмінку однини закінчується на твердий приголосний.
ответ: Хтось стиха завів пісню. Її звуки, торкаючись мого вуха,лягали перед очима фарбами, малюючи цілі образи. Розташувавшись круг вогню, чумаки ждуть вечері. Нікому й на думку не спадає, що лихо близько. Розбійники, обідрані й голодні, зачаїлись у нетрах, вичікуючи слушного для нападу часу.
Ось, накинулись на чумаків здобичники, вимахуючи ножами й булавами. У глухому степовому байраці зчинився бій.
Брязкіт зброї, крики, стогін, прокльони - усе зіллялося в один несказанний галас. Міцно стоїть купка завзятих чумаків, наважившись боротися до краю. Ринули вони лавою на розбишак, несучи їм жах і погибель. Кинулися розбійники навтьоки, підставляючи списи під чумацьке дрюччя.
Ось як мовиться це в чумацькій пісні: "А їх аж сорок і чотири, нас десятьох не побили"
Вроде все правильно)
Объяснение: