Суфіксально-префіксальний б полягає в одночасному приєднанні до твірм основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти. Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0 якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид. Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри, клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати. Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен ників, прикметників, дієслів і прислівників. Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм — основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір Творення суфіксально-префіксальних прикметників Слово (словоформа), від якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник атом (без атома) без- -н- безатомний роса (без роси) без- -ян- безросяний їм ’я (від імені) від- -н- відіменний Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний земля (серед землі) серед- -н- Середземний загоїти не- -н- незагойний оцінити не- -енн- неоціненний Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові дієслова. Творення суфіксально-префіксальних дієслів Слово, що послужило твірною основою
Жили в волшебном лесу части речи. Частей речи было много, казалось, что больше уже и не надо. Но вдруг, откуда ни возьмись, с неба свалилось причастие, только оно ещё не знало, что оно причастие. Шло причастие и вдруг наступило в лужу. Посмотрело на свое и отражение и воскликнуло: "Я на прилагательное похоже! Пойду жить к ним". Пришло причастие к прилагательным и стало просить, чтобы его приняли. "Я тоже волнистой линией подчеркиваюсь и за признаки отвечаю", - сказала часть речи, но ее никто не услышал. Подошло главное прилагательное и говорит: "Нет у нас места, иди-ка лучше к глаголам!" Но и у глаголов места не нашлось.
Каждая часть речи хотела себе больше запятых. В это время в волшебной долине их стало совсем мало. Тогда увидели существительные и глаголы, что у причастия обороты есть, которые драгоценными запятыми были наполнены. Стали существительные и глаголы на свою сторону причастие переманивать, начали драться и кричать, к кому оно пойдет. Тогда причастие сказало: "Я само по себе буду, и нечего больше ссориться". Так появилась новая часть речи.
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою
ответ: Только она на русском
Жили в волшебном лесу части речи. Частей речи было много, казалось, что больше уже и не надо. Но вдруг, откуда ни возьмись, с неба свалилось причастие, только оно ещё не знало, что оно причастие. Шло причастие и вдруг наступило в лужу. Посмотрело на свое и отражение и воскликнуло: "Я на прилагательное похоже! Пойду жить к ним". Пришло причастие к прилагательным и стало просить, чтобы его приняли. "Я тоже волнистой линией подчеркиваюсь и за признаки отвечаю", - сказала часть речи, но ее никто не услышал. Подошло главное прилагательное и говорит: "Нет у нас места, иди-ка лучше к глаголам!" Но и у глаголов места не нашлось.
Каждая часть речи хотела себе больше запятых. В это время в волшебной долине их стало совсем мало. Тогда увидели существительные и глаголы, что у причастия обороты есть, которые драгоценными запятыми были наполнены. Стали существительные и глаголы на свою сторону причастие переманивать, начали драться и кричать, к кому оно пойдет. Тогда причастие сказало: "Я само по себе буду, и нечего больше ссориться". Так появилась новая часть речи.
Объяснение: