Привіі написати твір мініатюру за поданим ласка) раптом біля своїх ніг я побачила пухнасту смугасту грудочку.я простягла до неї руку і тут же інстинктивно відсмикнула: грудочка надулась,широко відкрила рота й зашипіла. це було дитинча якогось птаха.чомусь воно не спурхнуло від моєї простягнутої руки.мабуть,пташеня було поранене або хворе? хоч би як там не було,

Я вирішила йому до То було дитинча ластівки, воно впало з гнізда, і поранило своє крило. Меня було його так шкода, що я його взяла до себе додому. Мама не заперечувала, а навпаки, підтримала мене! Я за ним слідкувала день у день, і нарешті він зміг стати на свої тонісінькі ніжки. На наступний день він міг ходити. Так минуло декілька місяців, і моє пташеня могло вилітити у небо.Я буду його чекати, і сподіватись, що він повернеться