Привіт всім, до ть будь ласка з української мови. Дощ
Тихо й нудно. Спека Пекельна ... Ось-ось має Щось трапітісь. І десь далеко, за темною Смуга лісу, обізвався грім. Легко й радісно зітхнув густий хутірській парк зі столітнімі дубами, тихо забрінілі маленькі шибки в нізенькій хаті, что притулилася самотня до Панська парку. Пішла хвиля, аж засвістіла, по ланах засохли жита. Щось насувало грізне. Потемніло, завітріло, закрутила курява. Грімнуло Ближче, немов кликала хтось на поміст Деревини, загуркотіло й покотилося у небі. Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, Рівний дощ. А на небі зчінілась гуркотнява: усе лама и Трощило. А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прів'яле листя, на прісмажені трави й хліба дрібний, як роса, холодний дощ. Тихо шуміла трава під брізкамі, Ковтало воду суха земля, пірскало й плюскотіло віття на дереві. Хмара щедро сіяла й сіяла. завдання: знайти граматичні основи, позначити головне слово від залежного.
Всі стверджують, що осінь - одна з найчарівніших частин року. Але за що ж її так люблять? Я дуже люблю осінь за її барвистість, теплоту та яскравість. Восени вже немає тієї спеки, від якої ми потерпаємо влітку. Тепер все дихає свіжістю та прохолодою. Дні теплі, а вечори холодніші. У такі години можуть порадувати прогулянки різнокольоровим осіннім лісом, в якому дерева вбрані в жовті, червоні, багряні сукенки. Ось за що я люблю осінь!