Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук
Прочитайте текст і виконайте завдання 1─ 4.
[1] Лисиця стрибнула через пліт і, щоб (не)послизнутися, ухоплася за Терен. [2] Обідравши собі лапу і погано почуваючись, почала дорікати Тернові, що він завдав їй ще більшого (не)щастя . [3]Вона ж у біді шукала ще більшого порятунку. [4] Терен заперечив: «Ой, як же ти помилилася, надумавши вхопитися за мене, кои я сам звик до всіх чіплятися». [5] Трапляються такі (не)розсудливі люди, що вдаються по до до тих, для кого природніша річ шкодити.
1.Частку не пишемо окремо в слові
А (не)послизнутися Б (не)щастя В (не)розсудливі (0,5 б.).
2. Вигук ужито в реченні
А 1 Б 2 В 3 Г 4(0,5 б.).
3. ЩО в п’ятому реченні виступає
А сполучником Б сполучним словом (0,5 б.).
4. Прийменника немає в реченні
А 2 Б 3 В 4 Г 5(0,5 б.).
5. Усі прийменники пишуться окремо в рядку
А по/ряд, за/для, о/крім, відповідно/до, з/поміж
Б із/за, під/час, по/серед, по/при, з/середини
В на/вкруг, по/переду, по/руч, по/заду, не/залежно/від
Г з/метою, у/результаті, у/зв’язку/з, згідно/з (0.5б.)
6. Прийменником є виділене слово в реченні
А Я люблю свій рідний край. Б Пісне, серця мого не край!
В Посадила край дороги тополю. Г Як пахнуть квітами б.)
7. Усі слова з частками слід писати окремо в рядку
А будь/кого, не/писав, ні/що Б казна/як, як/то, як/небудь
В що/небудь, сказав/би, хай/живе Г нехай/іде, ти/ж, таки/взяли(0.5б.)
8. Через дефіс пишуться вигуки в рядку
А добри/день, на/добраніч, слава/Богу Б а/а/ах, но/о/о, киць/киць, ой/ой
В кру/кру, їй/Богу, на/здоров’я Г будьте/ здорові, до/побачення (0.5б.)
9.Сурядними є всі сполучники в рядку
А але, проте, зате Б поки, але, та
В тому що, і, коли Г бо, та, тому що(0.5б.)
10. Підрядними є всі сполучники в рядку
А і, проте, коли Б коли, але, та
В а, зате, і Г якщо, якби, коли (0.5б.)
11. Прийменник ужито в рядку
А футбол або хокей Б стрибнув через рів
В невеликий, але зручний Г не добрий, а злий (0.5б.)
12 . Обидві частки пишуться через дефіс в рядку
А нехай/готує, тому/то Б що/сили, знайшов/таки
В бозна/чому, читай/но Г таки/знайшов, бозна/чому (0.5б.)
13.Установіть відповідність між сполучниками підрядності та прикладами (1б.):
1 сполучники причини
2 сполучники мети
3 сполучники часу
4 сполучники порівняльні
А поки, коли, як тільки
Б оскільки, у зв'язку з тим що
В неначе, мовби, як
Г щоб, для того щоб
Д але, зате, проте
14.Установіть відповідність між частиною мови та прикладом(1б.):
1 сполучники
2 прийменники
3 частки
4 вигуки
А позаду, за, над
Б або, та, аби
В рятуйте! браво! отакої!
Г хай, нехай, б
Д звідти, там, тут
15.Установіть відповідність між правописом часток та прикладами(1б.):
1 пишуться разом
2 пишуться через дефіс
3 пишуться окремо
А навряд/чи, що/за, дарма/що, поки/що
Б казна/де, хтозна/що, тому/то, пiшов/таки
В що/дня, чим/дуж, анi/трохи
16.Установіть відповідність між прийменниками в словосполученнях та відмінками іменників (1б.):
1 родовий
2 давальний
3 знахідний
4 орудний
А навпереймі їй
Б пісня без слів
В крізь туман не видно
Г видніється за лісом
Д стоїть на зупинці
17. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Надпишіть над кожним словом, якою частиною мови воно є (2б.):
Природа до всього тривожно прислухаючись чітко тримає над землею кожний звук і дівочу пісню і скрип воза і клекіт чорногуза.
Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.
Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак...
XIX століття, означене в історії Європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова вмирала. Діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово Тараса Шевченка. Але від народу приховувалися найвищі прояви його духу. До розряду заборонених потрапили твори Івана Франка, Лесі Українки, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного.
XX століття виявилося ще страшнішим. Українське слово бідувало, вмирало з голоду, плакало над страченим, але відроджувалося. І доки народ мав свою мову, його серце завжди оживало, гоїлося, сміялося.
Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.
Поет схвильовано писав про державну мову України:
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
Наша українська мова — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.
У кожної людини свій характер і своі думки. Не шукай серед друзів такого ж як ти. Вони теж люди і мають свої мрії і бажання. Якщо будеш шукати у людях таких же як і ти, залишишся без друзів!Якщо б усі люди на планеті були роботами, подібними один до одного, то не було б не розмов, ні різнобарв'я, ні сварок, не було б нічого. Кожного з нас створен зі своїм вподобанням, зі своїми мріями і думками. Не треба гратись у гру "знайди своє відзеркалення", адже у тому й краса дружби - кожен може поділитись своїм.
Знай: Друг не іграшка, що втілює тебе!