Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук
Прочитайте текст і виконайте завдання 1─ 4.
[1] Лисиця стрибнула через пліт і, щоб (не)послизнутися, ухоплася за Терен. [2] Обідравши собі лапу і погано почуваючись, почала дорікати Тернові, що він завдав їй ще більшого (не)щастя . [3]Вона ж у біді шукала ще більшого порятунку. [4] Терен заперечив: «Ой, як же ти помилилася, надумавши вхопитися за мене, кои я сам звик до всіх чіплятися». [5] Трапляються такі (не)розсудливі люди, що вдаються по до до тих, для кого природніша річ шкодити.
1.Частку не пишемо окремо в слові
А (не)послизнутися Б (не)щастя В (не)розсудливі (0,5 б.).
2. Вигук ужито в реченні
А 1 Б 2 В 3 Г 4(0,5 б.).
3. ЩО в п’ятому реченні виступає
А сполучником Б сполучним словом (0,5 б.).
4. Прийменника немає в реченні
А 2 Б 3 В 4 Г 5(0,5 б.).
5. Усі прийменники пишуться окремо в рядку
А по/ряд, за/для, о/крім, відповідно/до, з/поміж
Б із/за, під/час, по/серед, по/при, з/середини
В на/вкруг, по/переду, по/руч, по/заду, не/залежно/від
Г з/метою, у/результаті, у/зв’язку/з, згідно/з (0.5б.)
6. Прийменником є виділене слово в реченні
А Я люблю свій рідний край. Б Пісне, серця мого не край!
В Посадила край дороги тополю. Г Як пахнуть квітами б.)
7. Усі слова з частками слід писати окремо в рядку
А будь/кого, не/писав, ні/що Б казна/як, як/то, як/небудь
В що/небудь, сказав/би, хай/живе Г нехай/іде, ти/ж, таки/взяли(0.5б.)
8. Через дефіс пишуться вигуки в рядку
А добри/день, на/добраніч, слава/Богу Б а/а/ах, но/о/о, киць/киць, ой/ой
В кру/кру, їй/Богу, на/здоров’я Г будьте/ здорові, до/побачення (0.5б.)
9.Сурядними є всі сполучники в рядку
А але, проте, зате Б поки, але, та
В тому що, і, коли Г бо, та, тому що(0.5б.)
10. Підрядними є всі сполучники в рядку
А і, проте, коли Б коли, але, та
В а, зате, і Г якщо, якби, коли (0.5б.)
11. Прийменник ужито в рядку
А футбол або хокей Б стрибнув через рів
В невеликий, але зручний Г не добрий, а злий (0.5б.)
12 . Обидві частки пишуться через дефіс в рядку
А нехай/готує, тому/то Б що/сили, знайшов/таки
В бозна/чому, читай/но Г таки/знайшов, бозна/чому (0.5б.)
13.Установіть відповідність між сполучниками підрядності та прикладами (1б.):
1 сполучники причини
2 сполучники мети
3 сполучники часу
4 сполучники порівняльні
А поки, коли, як тільки
Б оскільки, у зв'язку з тим що
В неначе, мовби, як
Г щоб, для того щоб
Д але, зате, проте
14.Установіть відповідність між частиною мови та прикладом(1б.):
1 сполучники
2 прийменники
3 частки
4 вигуки
А позаду, за, над
Б або, та, аби
В рятуйте! браво! отакої!
Г хай, нехай, б
Д звідти, там, тут
15.Установіть відповідність між правописом часток та прикладами(1б.):
1 пишуться разом
2 пишуться через дефіс
3 пишуться окремо
А навряд/чи, що/за, дарма/що, поки/що
Б казна/де, хтозна/що, тому/то, пiшов/таки
В що/дня, чим/дуж, анi/трохи
16.Установіть відповідність між прийменниками в словосполученнях та відмінками іменників (1б.):
1 родовий
2 давальний
3 знахідний
4 орудний
А навпереймі їй
Б пісня без слів
В крізь туман не видно
Г видніється за лісом
Д стоїть на зупинці
17. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки. Надпишіть над кожним словом, якою частиною мови воно є (2б.):
Природа до всього тривожно прислухаючись чітко тримає над землею кожний звук і дівочу пісню і скрип воза і клекіт чорногуза.
Объяснение:
С детства мы ходим в школу и изучаем разные предметы. Некоторые считают, что это ненужное дело и только забирает свободное время, которое можно потратить на компьютерные игры и что-то еще. Я думаю по-другому.
Есть такая русская пословица: «Ученье свет, а неученье – тьма». Это значит, что для тех, кто узнает много нового и стремится к этому, впереди открывается светлая дорога в будущее. А те, кто ленится и не учится в школе, останутся всю свою жизнь во тьме глупости и невежества. Люди, которые стремятся к знаниям, умные и начитанные, они разбираются в разных интересных и полезных вещах, учатся в университетах и академиях, работают в современных офисах менеджерами и директорами.
Чи кожен із нас є особистістю? Чи особистісне ядро є обов’язковою складовою особистості? Чи здатна особистість здійснювати масовий вплив на інших? – ТАК.
Не варто ототожнювати особистість із індивідуальністю, бо особистість є вищою, тобто надіндивідуальною. Кожен із нас народжується особистістю, лише ВИБІР (навіть щохвилинний) може спричинити або деградацію, яка призводить до втрати особистості, або певну досконалість (тобто досконалість життя для конкретної особистості). Цей вибір – вчинки, в яких людина заявляє про себе, вирізняючись як особистість серед інших, або, в яких вона нівелює себе не з фізичної, проте з духовної сторони. Я = особистість. Ми можемо й не помітити, як втратимо це Я, але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість на зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути на себе збоку, пізнати самого себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.
Особистісне ядро людини – це стержень, із якого все починається й завершується, тобто він поєднує в собі внутрішній світ людини й її поведінку ззовні: містить все й генерує те «все» в діяльності; в стержні зосереджене вольове начало. На мою думку, особистісне ядро – це добро і зло (а вже ми самі обираємо між цими двома поняттями), виховання (близьких та суспільства) й самовиховання, синтез волі, свободи, розуму.
Вплив. Вважаю, що особистість здатна як і здійснювати масовий вплив на інших, нав’язуючи, або, підштовхуючи їх до спільного знаменника – якоїсь своєї ідеї, так і ніколи не розвинутися повноцінно: здеградувати повністю чи зупинитись на певному етапі розвитку. Якщо все ж одна особистість в змозі бути рушієм глобальних переворотів, то чи не варто прагнути розвивати своє власне Я?