Прийменником є виділене слово в реченні А.це вам не казочки про хмарки та русалак Б.біля Вадима товклося кілька хлопців В.потім ніби одужала, проте щастя не зазнала Г.Софійка й собі непомітно вхопила пирога з капустою
какой язык считал своим Т.Г.Шевченко. Тарас Григорьевич одинаково много писал как на русском так и на украинском языке , но какой какой язык Кобзарь считал своим? Скажем, «Кобзарь» написан на украинском. А вот вся художественная проза – на русском. Даже знаменитая пьеса из истории запорожского казачества «Назар Стодоля» первоначально была написана на русском языке и лишь потом переведена на украинский. Письма он тоже писал на обоих языках – в зависимости от адресата. Как же определить, какой язык Кобзарь считал своим?
Составитель толкового словаря живого великорусского языка датчанин по происхождению В.Даль как-то сказал: «Ни призвание, ни вероисповедание, ни сама кровь предков не делают человека принадлежащим к той или иной народности. Дух, душа человека – вот где надо искать принадлежность его к тому или другому народу. Чем же можно определить принадлежность духа? Конечно, проявлением духа – мыслью. Кто на каком языке думает, тот тому народу и принадлежит. Я – думаю по-русски.». На каком же языке думал Т.Г.Шевченко? ответить на этот вопрос не представляет ни малейшего труда. Заглянем в те его записи, которые не предназначались для посторонних глаз, которые он вел для себя, – в его дневники. И станет ясно – Шевченко думал по-русски.
На сьогоднішній людські цінності втратили своє значення, і люди частіше почали замислюватися: чи завжди потрібно відповідати добром на зло? з дитинства бать намагалися привити кожному з нас доброту, чуйність, толерантність. та чи використаєме ми ці якості в житті залежить тільки від нас. кожна людина індивідуальна і має власну думку відносно кожного питання. але все ж людина соціальна істота і різні проблема що виникають у житті частіше всього пов*язанаі з людьми. кожен може відповісти добром на добро. навіть якою б не була злою людина, якщо ви зробите їй користь вона відповість взаємно. та віжповісти добром на зло - вчинок героя., адже все менше і менше людей думають не тільки про власну вигоду я вважаю, що людинна мусить відповідати добром на зло, адже це героїчний вчинок, який ніколи не зіпсує думку про людину.
Скажем, «Кобзарь» написан на украинском. А вот вся художественная проза – на русском. Даже знаменитая пьеса из истории запорожского казачества «Назар Стодоля» первоначально была написана на русском языке и лишь потом переведена на украинский. Письма он тоже писал на обоих языках – в зависимости от адресата. Как же определить, какой язык Кобзарь считал своим?
Составитель толкового словаря живого великорусского языка датчанин по происхождению В.Даль как-то сказал: «Ни призвание, ни вероисповедание, ни сама кровь предков не делают человека принадлежащим к той или иной народности. Дух, душа человека – вот где надо искать принадлежность его к тому или другому народу. Чем же можно определить принадлежность духа? Конечно, проявлением духа – мыслью. Кто на каком языке думает, тот тому народу и принадлежит. Я – думаю по-русски.». На каком же языке думал Т.Г.Шевченко? ответить на этот вопрос не представляет ни малейшего труда. Заглянем в те его записи, которые не предназначались для посторонних глаз, которые он вел для себя, – в его дневники. И станет ясно – Шевченко думал по-русски.
з дитинства бать намагалися привити кожному з нас доброту, чуйність, толерантність. та чи використаєме ми ці якості в житті залежить тільки від нас. кожна людина індивідуальна і має власну думку відносно кожного питання. але все ж людина соціальна істота і різні проблема що виникають у житті частіше всього пов*язанаі з людьми. кожен може відповісти добром на добро. навіть якою б не була злою людина, якщо ви зробите їй користь вона відповість взаємно. та віжповісти добром на зло - вчинок героя., адже все менше і менше людей думають не тільки про власну вигоду
я вважаю, що людинна мусить відповідати добром на зло, адже це героїчний вчинок, який ніколи не зіпсує думку про людину.