Прийменником є виділене слово в реченні: * а)( Навкруги) хати зацвіли вишні.
б) Усе ходимо кругом і (навколо).
в) Дуб (навпроти) кидав тінь на грядки.
г) Машина промчала (поруч).
2. Через ДЕФІС треба писати всяі прийменники в рядку: *
а) з/під, з/над, з/посеред;
б) у/продовж, з/поміж, за/для;
в) з/поперед, з/понад, по/під;
г) до/в/кола, по/при, з/проміж.
3. Помилку у вживанні прийменника допущено в рядку: *
а) українець за походженням, пішов по воду;
б) згідно з інструкцією, підручник по фізиці;
в) через неуважність, відповідно до наказу;
г) в`їзд за перепустками, залежно від погоди.
4. Сполучник підрядності є в реченні: *
а) Боліла голова, хотілося полежати, але серце співало.
б) Чи зірка в небі враз розквітла, чи у вікні широкім зали нарешті спалахнуло світло.
в) Не пригадую, щоб так пізно восени була гроза.
г) Та не вбити вже у живих пісню правди і волі.
5. Виділене в дужках слово є сполучник в реченні: *
а) Я хочу жити так, (що/б) серце билось.
б) (Що/б) не робив, роби тільки найкраще.
в) (Що/б) не сталося, ми не розлучимося.
г) Думаю, (що/б) приготувати на вечер.
6. Частки є в обох сполученнях слів: *
а) ходити навколо храму, вивчив лише алгебру;
б) надіслав би повідомлення, батько чи мати;
в) згідно з наказом, невже це потрібно;
г) ото ж тая дівчиноька, хай буде добре.
7. Окремо треба писати всі слова в рядку: *
а) учив/же, авже/ж, навряд/чи, читай/но;
б) таки/побачив, тільки/що, все/ж/таки, зробив/би;
в) як/небудь, що/разу, таки/знав, як/от;
г) немов/би, отакий/то, аби/куди, /тому.
8. Через ДЕФІС треба писати всі слова в рядку: *
а) хтозна/який, навряд/чи, як/от, таки/заспівав;
б) отакий/то, все/таки, все/ж/таки, сядь/бо;
в) коли/небудь, так/то, знав/таки, заходь/но;
г) колись/то, начеб/то, читай/но, казна/звідки.
9. У реченні //"Цінь! Цінь!" - затягли нескладну пісеньку вертляві синички.// вигук належить до групи: *
а) емоційних;
б) волевиявлення;
в) звуконаслідувальних;
г) слів мовного етикету.
10. Виділене в дужках слово є часткою і його треба писати ОКРЕМО: *
а) (Як/би) мені черевики, то пішла б я на музики.
б) (Як/би) там не було, комусь треба це зробити.
в) (Як/би) знав, де впадеш, то соломки підстелив би.
г) Він би прийшов, (як/би) хотів.
11. НЕ модальна частка є в реченні: *
а) Ну як обійтися без цих знань?
б) Хай радіють і сміються діти!
в) Так, за цим лісом - гори.
г) Він аж зупинився від несподіванки.

Показать ответ

Ответ:

Kadokawa

19.08.2020 01:50

Усе частіше в освітянській спільноті доводиться чути термін «academic integrity» або ж «академічна доброчесність». Шкода, що більшість української молоді просто не розуміє значення цих слів. Годі й мовити про їх впровадження як інструменту забезпечення якості освіти.

Тінейджер із базовими знаннями англійської скаже, що витоки цієї концепції йдуть із заходу. І ця думка не буде хибною, адже в перекладі іменник integrity означає «довершеність, повнота, цілісність». У поєднанні з прикметником academic отримуємо ознаку належності до школи чи університету, процесів навчання та мислення.

Міжнародний центр академічної доброчесності при Ратлендському інституті етики, Університет Клемсон в Південній Кароліні, розробив документ “Фундаментальні цінності академічної доброчесності”. За цим підходом, академічна доброчесність – це відданість академічної спільноти шістьом фундаментальним цінностям: чесності, довірі, справедливості, повазі, відповідальності й мужності.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•академічний плагіат– оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;

•Фабрикація– фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;

обман– надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;

списування– використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;

•Хабарництво– надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.

Начебто нічого складного. Але чомусь проблема академічної недоброчесності є актуальною для української освіти. Більшість учасників навчального процесу визнають, що прояви нечесності й корупції мають місце, але визнавати їх системними проблемами адміністрації ВНЗ не готові. Основною причиною, безумовно, є необізнаність нашої молоді, хибне розуміння цінностей.

Задля вирішення цих проблем було створено Проект Сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP project). Його розпочали Американські ради з міжнародної освіти за участі Міністерства освіти і науки України та за підтримки Посольства США. Проект охопив 10 українських університетів – із різних регіонів і з різними характеристиками. Звичайно, для разючих змін цього недостатньо, проте вже сформувалася група студентів, яка чітко розуміє актуальність, цінність та корисність доброчесності загалом, а тим більше академічної, і поширює ці ідеї. Усі ми хочемо в Європу, охоплені ідеєю вестернізації. Та чи можлива вона без фунтаментально важливих змін у ставленні до освіти? Безперечно, ні.

0,0(0 оценок)

Ответ: