Прийменником є виділене слово в реченні * Софійка й собі (непомітно) вхопила пирога з капустою.
Це вам не казочки про хмарки (та) русалок!
Потім Софійчині думки розхитало, закрутило (поміж) зірками.
Потім ніби одужала, (проте) щастя не зазнала.
(Сама) доля перетинає їхні з Кулаківським дороги!

Давно це було. У країні Морфології стало неспокійно: зав'язалася суперечка між її мешканцями - частинами мови. Всі кричали, розмахували руками, доказували свої переваги над іншими.

Уперед поважно й гордовито виступив Іменник, його перебив Прикметник, доводячи своє право. У розмову втрутився Числівник, кажучи що без нього не можна обійтися.

Слухав, слухав цю суперечку ще один житель країни, та урвався терпець, і він мовив: „ Не тільки ви, а і я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику. І тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на особи і предмети, на їхню кількість та ознаки. Але я не називаю жодного з вас". Усі частини мови притихли.

 В чора нам казала що до нас має пийти нова учениця яку звати Ання. Ми усі класом були дуже раді що пийде новий учень. Який на мою думку чудове увійде у наш класний колектив. Ми усі чикали завтрішнього дня.  Ось він прийшов ми класом чикала на цей момент коли вона зайде до нас у клас і наш класний керівник її представи нам. Ось вона заходить наша Оксана Вікторівна її представляє 
- Знайомтися діти це наша Аня Скороход. 
Ми класом були раді що у нашому класному колективі буде імено вона вчитися. Вона сіла коло мене вона була гарна із довгим волосся із сіро- карими очима. На перерві ми почали знайомитися вона нашому класу дуже сподобалася.