Про початок навчання в школі чаклунів

- Добривечір, Катю!
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі! 

Мамо,(звертання) про що ти мовчиш? (П.Перебийніс.) Через дітей не раз ,бува,(вставне сл.)болить і серце й голова. (Олександр Олесь.) Людино! Яка ти глибока, людино!(зверт) Всі таємниці Всесвіту,схоже,в твоїй таїні. (М.Самійленко.)Я залюбки скидаю капелюх перед твоєю мудрістю ,Людино (зверт). (Д.Луценко.) Здається,(вставне) все б у пісню перелив. (Б.Грінченко.) Я не з вами, обережні , (зверт.)я півнеба розсотав. (П.Перебийніс.) В далекім, о браття кохані ,(зверт)од мене ви краї та душу свою я із вашими щиро єднаю. (Б.Грінченко.) Сьогодні ,певне, (вставне сл.)буде гарний день. (В.Моруга.) Справді, (вставне)наче легше грудям. (Олександр Олесь.) А може,(вставне) спомин – це далекий вирій? (Л.Костенко.) Щастя, здавалось,(вставне) злетіло на землю. (Олександр Олесь). В кімнаті Катя. Отже,(вставне) сміх і гомін. (М.Доленго.) Цвіте роса,можливо,(вставне)вже остання. (В.Моруга.) Забери свої марення, темряво! (Звертання)(Л.Віценя.) Бридка примаро,(зверт.) швидше нас покинь! (М.Доленго.) Гей,розлетись, думок почварних зграє!(зверт.) (гей-вигук) (Д.Павличко.) Попер..Еду прослалось вЕ..рсти чотири, а можливо,(вставне) п’ять. (Л.Дмитерко.) А це ж далеко верст, мабуТ..ь із п’ять. (Л.Костенко.) Виявля..ЄтЬ..ся,(вставне) ще можу я радіть,радіть, радіти! (М.Рильський.) Якби мій дід у плахту вбрався то ,мабуть,(вставне) бабою б назвався. (Л.Боровиковський.) В дідовій хаті і я нівроку ріс ,як дубок на людську мороку(порівняльний зворот). (А.Малишко.) Виявилось,(вставне) можна з меншими втратами дійти до мети. (М.Доленго.)