Проаналізуйте фрагмент мовної комунікації та опишіть
тактико-стратегічний репертуар адресанта й адресата. Визначте, чи
досягають вони своїх стратегічних цілей. Відповідь обґрунтуйте.
Мотре! — крикнула вже не дуже солодким голосом свекруха з печі. —
Чом-бо ти не глядиш страви? Адже ж як збіжить сало, то борщ доведеться
хоч собакам вилляти.
Мотря замітала сіни. Вона кинула об землю віником i побігла до печі.
— Якби я могла розірватися надвоє, то я б i сіни мела, i коло печі стояла, —
промовила Мотря неласкавим голосом.
Украинська мова одна з найспивучих та найкрасивиших мов на свити. Вона дуже багата на приказки та фразеологизми, але людини потрибно мова на який його будуть розумити. По перше я не можу сказати що украинська мова якось возвиситься у майбутньому. Так ми маемо право казати що украинська мова така ж мова як и росийська и ничим не уступае у красоти та цикавости, але украинська мова це по перше мова великои поэзии та мова души.
По друге украинська мова це мова яка живе тильки у сердцях людей яки чтять традиции свого народу, яки можуть, та хочуть говорити красиво. украинська мова дае нам понять як ранише неглядючи на невзгоди люди любили життя.
Та по трете яки б труднощи не переживавала Украина, щоб з нею не сталося, украинци просто не дадуть померти наший ласкавий та спивучий мови. (извини за русский язык, но думаю разберёшься)
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.