Проаналізуйте всі члени речення, поясніть розділові знаки. Куля земна – не футбольний м’яч в ногах генералів і президентів
Дзвонять радістю далі-тумани
Найвища суть життя – вбивати брехню правдою (О. Білаш).
І прозвали люди річку Прутом, а гору – Говерлою
Нас , коли нам сумно ,завжди підтримають добрим словом та усмішкою.Відомо , що усмішка-джерело щастя і довгого життя.Своїм добрим поглядом ми можемо вртувати безліч людей , та навіть усміхнувшись їм , ми вже їх підтримаємо.Погляди бувають різні, проте не всіх з них “лікують” людину.Лише деяким вдається ця “терапія”.То ж давайте лікувати людей всімаючись їм, і тоді світ навколо нас стане веселішим та цікавішим.
На мою думку кожна людина гідна усмішки.Адже вона робить життя радісним, посилює в людях віру, любов і просто покращує настрій.Перебуваючи у суспільстві, можна гати різні види посмішок.Наприклад, посмішки бувають щирі і відкриті, теплі і привітні. Усі перераховані види посмішок залежать від того, на що орієнтована посмішка. Якщо посмішка дарує нам радість і тепло, то можна сказати, що людина, яка дарує її на, зичить оточуючим добра. Можна із впевненістю сказати, шо посмішка людини – те, що сонячне світло для квітів. Але уявіть собі, що зникли з життя людей усі посмішки, уявіть, що зникли тоді в природі усі квіти… на що перетвориться життя???
Отож, подаруйте людині посмішку, адже вонп нічого не коштує, але дорого цінується!
значит, так.
Поля, ліси, луки, річки, озера, люди, тварини, квіти і птахи — все це природа, яка навколо нас. Вона дуже цікава і красива. Щоб не загубити цю красу, треба охороняти і зберігати природу. Щоб були ліси, не треба шкодити деревам. Щоб була риба, треба берегти ріки, моря та озера. Берегти природу — це означає берегти Батьківщину. Ось що було взимку. У
Одного разу ми вирішили до птахам і зробили годівницю. Насипали туди насіння і зерна та понесли її в ліс. Там ми повісили годівницю на берізку і стали чекати. Та ось прилетіла синичка, потім снігур й горобець, а потім інші птахи. Ми стежили за птахами, бачили, як вони дзьобають насіння, і раділи. Потім прилетіли ще птахи. Вони штовхалися, цвірінькали і, мабуть, теж раділи.
Увечері ми пішли додому. І потім кожного дня ми носили їжу птахам у ліс. Так ми допомагали птахам пережити сувору зиму.