Прочитайте наведені словосполучення, визначте будову та розряд числівників за значенням, запишіть числівники прописом. Асканія-Нова віднесений до 100 великих заповідників і парків світу; музей просто неба площею 11 тисяч га.; 400 видів трав і квітів; площа парку дорівнює 200га.; 150 видів і форм дерев та чагарників; понад 60 видів птахів; гніздиться 16 видів птахів
Бути дисциплінованим – означає виконувати правила, які підтримують порядок в житті. Дисципліна приносить безпеку і полегшує життя. В дійсності, дотримуватись чіткої системи – це природний стан. Для потягу природно рухатись рейками. Для річки природно текти між берегами. Якщо порядок порушується, це приносить багато складнощів і великі збитки.
Однак має бути внутрішнє бажання дотримуватись правил, тоді дисципліна приймається з любов'ю. Коли дисципліна нав’язана зовні чи має показний характер, вона не може існувати довго. Вона перетворюється на пута і викликає роздратування. Залишаючись наодинці, людина ігнорує її.
Коли щось не ладиться і настрій псується, тоді дисципліна допомагає дотримуватись заведеного порядку і таким чином рухатись вперед, зберігаючи стабільність.
Дисципліна – це повага до життя і повага до себе. Коли є певний розпорядок, не доводиться багато думати, що робити далі, не виникає збентеження, яке витрачає час, людина багато встигає зробити. Роблячи все вчасно, вона здобуває повагу інших. Складайте план дій, а також план роботи для свого розуму.
Дисциплінована людина дотримується того, що приносить благо душі та тілу. Вона вміє управляти своїм розумом і своїми органами чуття: що слухати і що не слухати, на що дивитись і що не помічати, що говорити і що не говорити, про що думати і про що не думати. Самодисципліна допомагає позбавитись марного, спрямувати енергію в потрібне русло і, в результаті, наповнитись силою та щастям.
Завдяки самодисципліні людина досягає високої мети, бо не відкладає свої зусилля, не звертає з обраного шляху. Вона зосереджена на необхідному.
Настала довгоочікувана весна. З-під землі з'явилася зелена стрілочка. Вона швидко розділилася на два листочки. Листочки стали широкими. А між ними з'явився маленький, тоненький паросток.
Він піднявся, нахилився до одного листочка й одного чудового ранку розцвів білими Дзвіночками. Це були Дзвіночки Конвалій.
Білі Дзвіночки Конвалій побачив маленький хлопчик. Його вразила краса квітів.
Він не міг відірвати око од них. Хлопчик простягнув руку, щоб зірвати квіти, на що т ли:
— Хлопчику, для чого ти хочеш нас зірвати?
— Ви мені подобаєтеся. Ви дуже красиві. — відповів хлопчик.
— Добре, — сказали Дзвіночки Конвалій, тихо зітхнувши. — Зривай, але перед тим, як зірвати, скажи, які ми красиві.
Хлопчик подивився на Дзвіночки Конвалій. Вони були прекрасні. Вони були схожі й на біту хмаринку, і на крило голуба, і ще на щось дивно красиве.
Хлопчик усе це відчував, але сказати не зміг. Він стояв біля Дзвіночків Конвалій, зачарований їх красою. Стояв і мовчав. — Ростіть, Дзвіночки, — тихо вимовив хлопчик.
Объяснение: