Прочитати народні прикмети. Підкреслити прикметники, визначити розряди за значенням. Коли рік сухий, купуй бджілку, а коли мокрий – корівку. Після туманного ранку часто буває ясний день. Червоний вечір – ясний день. Вологе літо і тепла осінь – на довгу зиму. Осінь дощова - на врожай

Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для нас Вітчизною.

Велична і трагічна історія моєї України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ.

Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі.

Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі "іскра вогню великого", невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи. І першим, хто сказав про це на весь світ, був Тарас Шевченко:

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

Традиції великого Кобзаря підхопили і продовжили його численні послідовники — всі ті, кому не байдуже, хто ми, "чиї сини? Яких батьків?"

Саме завдяки їхній титанічній праці, самозреченості заради Вітчизни Україна нарешті здобула самостійність, стала незалежною. На цьому шляху зроблено тільки перші кроки. Багато ще складних проблем у молодої нашої держави.

Так будьмо заради держави нашої патріотами, зробімо нашу країну кращої та будемо вірними їй.

Объяснение:

Борщ — одна з найпопулярніших страв. На Україні існувало три різновиди Б. Перший,червоний, найулюбленіший, готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою (пастернаком), пізніше — з картоплею. У святкові чи недільні дні Б. варили на м’ясній юшці(із свининою чи птицею), в будень — затовкували або засмажували салом із часником та цибулею. Для Б. звичайно заквашували червоний городній буряк і використовували як його, так і квас. Для смаку додавали сироватку чи маслянку (рідину, яка залишалася післявиготовлення сиру й масла), а в особливо урочисті дні забілювали сметаною. Гостроти Б. додавав червоний стручковий перець, особливо поширений на Півдні України. Б. готували зквасолею (Середнє Подніпров’я, Полтавщина, Поділля), на Півдні додавали злегкапідсмажене борошно, пшоняну або гречану кашу (затирали борщ), а на Полтавщині — галушки. На Поділлі для закваски Б. готували спеціальний квас із запарених житніх висівок —грис. На крайньому заході Б. варили дуже рідкий, лише з буряками, заправляючизасмажкою, а для кисло-солодкого смаку додавали сік свіжих вишень або яблук.

Ads by optAd360

У піст варили без сала та м’яса, лише на олії, проте намагалися додати до овочевої юшки гриби,в’ялену, сушену або смажену рибу. Червоний Б. широко вживали не лише як повсякденнуобідню страву, але й на Різдво, весілля, хрестини, поминки.

Другий різновид Б. — щавлевий, зелений, або весняний. Його варили з молодим щавлем,кропивою, лободою, листям городнього буряка, засмачуючи юшку круто звареним яйцем ісметаною (сироваткою, маслянкою). Так само як і червоний, щавлевий Б. у піст готували без сала і м’яса, на олії, з грибами та рибою.

Третій різновид Б. — так званий холодний (холодник) — готували виключно влітку. Молодийгородній буряк варили, різали соломкою, заправляли квасом-сирівцем, сироваткою(маслянкою, сметаною), додавали зелень петрушки, кропу, цибулі, часнику, по можливостікруто зварене яйце. Це був сирий Б., оскільки варили (та й то окремо) лише буряк. Їлиохолодженим, нерідко з вареною картоплею замість хліба.

б приготування щавлевого і холодного Б. зберігся до наших днів майже без змін.Червоний же Б. отримав для за кваски порівняно нові продукти — свіжі помідори, томатнийсік, соус або пасту. Ці додатки поступово витіснили буряковий квас. На Півдні почалидодавати до Б. солодкий перець — ротунду.

• Борщ — овочева страва з м’ясом або грибами, за походженням українська. Особливо розповсюджена серед народів Східної Європи. Найпопулярнішастрава на столі українців. Складником червоного борщу є столовий буряк.

Червоний, найулюбленіший, готують з капустою, буряком, морквою, петрушкою (пастернаком), з другої половини ХІХ ст. — і з картоплею. Усвяткові чи недільні дні борщ варять на м’ясній юшці (із свинини чи птицею), вбудень— затовкують або засмажують салом з часником і цибулею.

•Другий різновид борщу— щавлевий (зелений або весняний). Такий готують змолодим щавлем, кропивою, лободою, молодим листям городнього буряка,засмачуючи юшку круто вареним яйцем і сметаною або сироваткою, абомаслянкою.

•Третій різновид борщу — холодний або холодник, готують винятково влітку.Молодий городній буряк варять, ріжуть соломкою, заправляють квасом-сирівцем, сироваткою чи маслянкою, або сметаною. Додають свіжу зелень петрушки, кропу, цибулі, часнику.

•За даними етимологічних словників слов’янських мов, слово борщ походитьвід назви рослини «борщевик», чиє їстівне листя також використовувалось при приготуванні борщу.

•Пампушки (пампухи) — невеличкі булочки, круглі, пишні виготовлені іздріжджового тіста з житнього, пшеничного, гречаного чи змішаногопшенично-гречаного борошна.

•Хліб — традиційний харчовий продукт європейців, жителів Близького Сходу та представників індійських культур.

•Часник — багаторічна рослина родини цибулевих. Дико росте в Європі й Азії;культивується повсюдно. Продуктивною частиною часника є цибулина.

•Смета́на — це один з найпоживніших молочних продуктів харчування. Виготовляється сквашуванням нормалізованих вершків за до чистих культур кисломолочних бактерій. Завдяки чому сметана є густою та має характерну кислувату смакову