Прочитати речення. Про які види мовленнєвої діяльності прямо або опосередковано йдеться в кожному з речень? Чому мова й мовлення нерозривні? Які види мовленнєвої діяльності являє собою спілкування? Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ). Як крапля довбає камінь не силою, а падінням, так людина стає вченою не примусом, а читанням. (Овідій ) Навчившись слухати, матимеш користь навіть від тих, хто говорить погано. (Плутарх.) Очі – дзеркало душі... Та ще більше дзеркало – язик! (О.Сухомлин.) Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю. (В.Симоненко.) Розумного одразу видно, дурного одразу чутно. (О.Перлюк.) Перо коротше за багнет, а коле глибше (М.Полотай). Думай довго, пиши коротко. (А.Коваль.) Читання робить людину обізнаною, бесіда — кмітливою, а звичка записувати — точною. (Ф.Бекон.) Чим менше думаєш, тим більше говориш. (Ш.Л. Монтеск’є.)
Впало покосами літо- пахне у хаті травою. 2. Подивилась ясно ,-заспівали скрипки. 3. Світали ночі ,вечоріли дні. 4. Усе ясно великого бажання вчитися ти не маєш.(?)5. Небо зоряне- завтра дощу не буде. 6. Продержало з тиждень морозом земля заклякла ,як кістка. 7. Хмара грізно суне на місто -темна тиша опадає в річку.(?) 8. Сонце заходить,гори чорніють, пташечка тихн,поле німіє. 9. І чується десь пісня гаєм ходить. 10. У душі хлопець непокоївся: весна видалася засушливою. 11. Глянь, моя мила :зорі повисли над Дніпром. 12. Віз ламається-чумак розуму набирається
Окремі літери, навіть слова стерлися, ледве виднілись. А все ж їх ще можна було вчитати. Кепські були цьогорічні зимові канікули, бо хіба ж то діло, як землю снігом лише притрусило. Ким лише за життя не буваємо ми, аби впевнитись в тому, земному і кращому. Од тебе їм, земле, хай сили прибуде, з джерел своїх дай їм напитись води . Того ж дня він звелів закидати шахту камінням, зрівняти з землею, щоб і сліду не було. Нехай сніги кругом, та в серце маєм віє у стороні моїй – і серце розцвіта. Оце для Санька – найгірше, материні сльози в сто разів болючіші від тих її стусанів.
Объяснение: