І. Прочитати словникові статті. Виконати завдання.
1) прислівник назустріч, іменник із прийменником на зустріч увести до
самостійно складених речень.
2) прийменник незважаючи на та дієприслівник із часткою не зважаючи
ввести до самостійно складених речень.
НАЗУСТРІЧ - НА ЗУСТРІЧ.
Назустріч. 1. присл. Назустріч плив корабель. 2. прийм. І я пішов,
прискорюючи крок, назустріч людям. (В.Симоненко.)
На зустріч, ім. з прийм. Ми ходили на зустріч з колишніми однокласниками.
НЕЗВАЖАЮЧИ – НЕ ЗВАЖАЮЧИ.
Незаважаючи, прийм. у поєднанні з прийменником на. Незважаючи на те,
що сім’я жила бідно, всі діти одежали освіту.
Не зважаючи, дієприс. з част. Працював добре, не зважаючи ні на які
обставини.
ІІ. Розподілити прийменники у три колонки: а) разом; б) через дефіс; в)
окремо.
По/між, із/за, з/заду, на/в/круги, на/зустріч, з/по/серед, подібно/до,
близько/від, на/чолі, із/за, по/серед, з/по/між, у/супереч, відповідно/до,
за/винятком, з/під, по/близу, на/в/коло, за/для, із/над, на/перед, незалежно/від,
з/поза, згідно/з.
ІІІ. Розкрити дужки. Прокоментувати орфограму «Написання похідних
прийменників разом, окремо й через дефіс».
(За)для нас; (з)поміж нас; (по)між людьми; (на)чолі(з) учителем; (з)під опіки
батьків; (на)зустріч щастю; (у)напрямку(до) площі; (на)передодні свята; (по)над
деревами; (у)ві сні; (з)(по)над гір; (з)над вершин дерев.
ІV. Пояснити правопис однозвучних слів. Визначити, до яких частин
мови вони належать.
Зібратися (в)гори — котитися (з)гори — котитися (з)гори високої; говорити
(в)третє — заглянути (в)третє вікно; приїхати (в)двох — (у)двох кімнатах; йти
(на)зустріч — (на)зустріч з братом.
V. На місці крапок уставляючи пропущені похідні прийменники, що
пишуться через дефіс.
Орлиний клекіт ... хмари чути. Черепаха ... панцира все бачить. ... смичка
тонка паляничка. того, хто стоїть, підошов не вирізай. Одного й за стіл садять,
а іншого й ... столу виганяють.
Для довідок. З-за. З-під. Із-за. З-під. З-під.
VІ. З поданих слів утворіть словосполучення, використовуючи
прийменники
близько, в, для, до, за, край, коло, на, навкруги, навколо, поміж, серед.
VІІ. Поясніть, з якими відмінками вживаються ці прийменники.
Бігти, дерева; місце, сцена; туга, батьківщина; сісти, стіл; екскурсія, Одеса;
приїхати, канікули; книга, ми; садок, хата; стояти, степ; іти, щастя.
VІІІ. Установіть, з якими значеннями вживаються прийменники,
розподіліть їх на два стовпчики:
1 — ті, що виражають відношення;
2— ті, що виражають часові відношення. Поясніть написання.
Услід за вітром, упродовж року, з дня на день, коло броду, з-під снігу, поміж
осиками, на стежці, понад гаєм, слідом за батьком, попід явором, при дорозі, з-
поперед усіх, у процесі обговорення, на честь ювілею, у напрямку до парку, за сім
метрів, через місяць, проти ночі.
«більшість людей вважають зараз: нащо відновлювати застарілі і забуті норми, нащо ускладнювати мову. а дітей як перевчати, а підручники як передруковувати? і взагалі, де ви таке чули? ніхто так не говорить. це не наш правопис. це галицький або діаспорний. до речі, діяспорний правопис. так говорять ті люди, які просто не обізнані. це стереотипні помилки. бо говорили у нас саме так – згідно з останніми змінами українського правопису», – каже василь пахаренко.
пан василь вважає, що нещодавні зміни українського правопису мали ухвалити набагато раніше – хоча б наприкінці 80-их. коли востаннє його змінювали, відновили літеру «ґ» і кличний відмінок. зараз призвичаюватися до нових змін буде складніше. у сучасної сімнадцятирічної дитини немає прабаби химки, яка розмовляла тією мовою. тому вона вважає, що так ніхто не говорив.
особисто я, абсолютно погоджуюсь з думкую сучасного літературо- та мовознавця, адже кожна мова повинна залишатись актуальною в залежності від рівня розвитку держави та суспільства в ній. мова - невід‘ємна частина формування нації й народу загалом. отже, щоб мова була найбільшвживаною та сучасною, її потрібно поновлювати в зв‘язку з тим, що нічого і ніколи не стоїть на місці, а особливо час!