Прочитати текст. За цим текстом створіть діалог, який розкриває риси характеру людини: Коли татари в 1283 році пробували захопити Львів, то хан Телебуга захотів дізнатися, як довго зможуть оточені протриматися. А простояв він під містом два тижні і вже собі думав, що львів’яни мусять від голоду вимирати. Виряджено було татарських послів і вони стали гукати під брамою, щоби пустили їх. І вже, було, хотіли львів’яни відчинити браму, як про теє дізналося жіноцтво й почали вони просити, щоби ще зачекали. Хутенько розбіглися львівські жінки по хатах і повикочували на вулиці порожні діжки, поставивши їх горі дном. Тоді повимітали з комірок усю крупу й муку, яка там була, й засипали дно хто крупою, хто мукою, а хто зерном так, аби ще й вершок стримів.
Объяснение:
Фарбоване в один колір або прикрашене різноманітними візерунками яйце мало символічне обрядове релігійне значення ще задовго до того, як у світі виникло християнство. До нашого часу дійшли перекази багатьох стародавніх народів, в яких воно виступає джерелом тепла і світла, джерелом життя, а деякі народи вважали його навіть зародком Всесвіту. Крім того, існують численні варіанти легенд щодо використання та значення писанок під час Великодніх свят щодо зв’язку традиційного писанкарства з подіями, відображеними у Євангелії.
Объяснение:
Яйце у різних народів світу асоціюється із початком життя, зародком Всесвіту. Наші предки вбачали у цьому неабиякий сенс. У давні часи кожна українська жінка вміла робити писанки. Навесні, коли все живе відроджується, українка сідала “оновлювати світ”. Для ритуалу вона готувала непочату воду, непочатий вогонь, нові горщики, нові полотняні серветки, бджолиний віск, свічку, натуральні фарби, розламану надвоє кісточку-вилку з півнячих грудок. Вогонь добував господар дому, а до інших предметів ніхто, окрім господині, не мав права торкатися.
З плином часу ритуал дещо спростився – вода тепер використовується кип’ячена, а для розпису використовують писачок. Окрім цього, традиція залишилася незмінною. Перші знахідки розписаної шкарлупи на теренах України датуються IV століттям до нашої ери.
Писанки зі всієї Україні відрізняються різноманіттям візерунків та кольорів. Найскладнішим вважається розпис з Гуцульщини. У цьому регіоні візерунки є дуже деталізовані, а лінії – дуже тонкі.