Прочитати. Замінити дієприкметники дієслівними формами на -но, -то.
У якому відмінку стоїть при них іменник? Надписати олівцем
Визначити головне слово в утвореному словосполученні.Над головним словом поставити хрестик.
Грядка прополота, вікно відчинене, твір написаний, план накреслений, книжка прочитана, почута відповідь, зібраний урожай, скошена трава, просіяне борошно, ділянка зорана, відправлений лист.
1. Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з м'яким знаком.
Б) Радість, близько, сільський, виховательці.
2. Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з апострофом.
Г) Об`єктив, ар`єргард, ін`єкція,кар`єризм, краков`як.
3. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?
А) Корисний, совісний, тижня, жалісний.
4. Зазначте, в якому рядку всі слова пишуться з подвоєними приголосними.
Б) Знання, попід тинню, сіллю, ніччю.
5. Окремо пишуться всі прислівники в рядку
Г) на щастя, час від часу, кінець кінцем;
6. Неправильно записана форма прикметника в рядку :
В Золотоноша – золотоношський
7. У якому рядку є вставні речення (розділові знаки пропущено)?
Г) У кожному ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.
8. Спонукальним є речення в рядку:
Б) Встаньте, слухайте всемогущого поклику весни!
9. Знайдіть синонім до слова «обрій»:
А) небокрай
10. Знайдіть неправильно побудоване речення:
А) Прийшовши додому, у вас буде можливість добре відпочити.
11.Знайдіть складнопідрядне речення з підрядним місця:
Б) Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої
12. Знайдіть фразеологізм, синонімічний наведеному:
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
А) Що вимовиш язиком, те не витягнеш і волом.
Чайки не мали ні кіля, ні палуби. Головною частиною чайки був кіль-човник довжиною близько 15 метрів, видовбаний з липової або вербової колоди, розширений догори. Від нього розбудовували корпус, прибиваючи дошки цвяхами, розширюючи і його зі збільшенням висоти. Міцно спаяні дошки обтягували липовою корою і обливали смолою. Потім ззовні по обох боках прив'язували снопи очерету, які не дозволяли човну затонути навіть тоді, коли він наповнювався водою. Вони також охороняли екіпаж від куль.
За гетьманування Івана Мазепи на один козацький човен, окрім дерева, витрачалося 13 пудів заліза, 2 діжки смоли, 200 аршинів полотна, 20 сажнів линви, 3 пуди клоччя, 195 аршинів різних шнурів для підв'язування очерету. Доречно вказати, що на будівництво однієї турецької галери витрачалося 150 центнерів заліза, 168 центнерів мотузок і канатів на снасті.
Довжина чайок сягала 20 метрів, ширина — 4, осадка — 1,5 метра.
На борту очеретовий пояс, який захищав при обстрілі і від затоплення. На чайках було два стерна, спереду і ззаду, щоб не треба було повертати; була й щогла для вітрил, але козаки надавали перевагу веслам. З кожного боку чайки мали по 10 — 20 весел. Крім веслярів на човні могли розміститися 50 — 70 озброєних козаків та 2 — 6 фальконетів (гармати калібром 30 мм), порох, свинець, ядра, харчові продукти.
У будівництві чайок брали участь до 60-ти майстрів. На її спорудження йшло два тижні.