Прочитай прислів’я. Випиши займенники, які вказують на: а) предмет; б) ознаку; в) кількість, але не називають їх. 1) Свого горба ніхто не бачить. 2) Нехай вихваляє тебе будь-хто чужий, а не писок твій. 3) Не дивись на чоловіка, а на його діло. 4) Хто хоче збирати — мусить добре засівати. 5) Як ми до людей, так і люди до нас. 5) Скільки ніг у гадюки, стільки правди в брехуна. 6) Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш. 7) Хто працює, той ситий, а хто ледарює – голодний. 8) Не замітай чужої хати, дивися, чи твоя заметена.
Брати себе в руки — ставати зібраним ( «себе» Зн.в)
Зарубати собі на носі — запам’ятати ( «собі» Д.в)
Не знаходити собі місця — бути дуже схвильованим ( «собі» Д.в)
Бити себе в груди — переконувати кого-небудь ( «себе» Р.в)
Бути самим собою — бути справжнім («собою» О.в)
Давати собі раду — самостійно справлятися ( «собі» Д.в)
Замикатися в собі — стати мовчазним ( «собі» М.в)
Знайти себе — знайти своє покликання («себе» Р. в)
Не тямити себе — хвилюватися; бути в стані сильного збудження («себе» Р.в)
Коли я замислився на тему добрих вчинків, мене зацікавило питання: «Що таке добро?» Я відкрив тлумачний словник і прочитав: «Доброта — це внутрішнє відчуття людини, яке можна висловити як словами, так і вчинками».
Ось якими вчинками я можу робити добрі справи: погодувати птахів взимку, зібрати іграшки й книги для дітей в дитячий будинок, до мамі по дому, посміхнутися перехожому…
Для добрих справ не треба чекати слушної нагоди, їх треба робити кожен день. Також, треба бути ввічливим і з повагою ставитися до людей, особливо до старших за віком.
Якщо тебе оточують добрі люди, ти сам стаєш добрішим. Не дарма є прислів’я: скажи мені, хто твій друг, і я скажу тобі, хто ти.