Прочитай текст, Вийшов на узлісся поле ховалося в тумані. Він тут, на полі, затопив усе, Зірвав
листок горіхи — на ньому осіла полога, й макові краплини поблискували на че-
решку. Як добуватись до села? Вийшов із лісу в незнайомому місці — ніде нічого. Лиш
туман Угарою, то густо збилась дотсупи, округлив гладкі спини, понаставляв перед
собою булматі белосі голови, Ти рушин — отара туману теж рушила, але вайлувато,
бва страху, йдет, а туман густішае. І все наче зникла отара — сама тільки вовна,
роздрібнена на мілісі части, колишеться перед тобою замість повітря, I ти маєш диви-
тися крізі, неї, дихати нею (За Є. Гуцалом),
Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.
Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.
І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.
Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.
Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко:
Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.
Бо дивляться в далеч засмучені очі,
Хоч тінь там моя промайне.
Бо світиться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене!
Объяснение:
1.У дві тисячі п"ятдесятому році численність населення на Землі сягне дев"ять цілих дві десятих мільярда чоловік.2.Людський мозок здатний зберігати від одного до семи мільйонів(мегабайт)інформації.3.Щороку послугами київського фунікулера користується близько трьох мільйонів киян і гостей міста.4."Боїнг сімсот шістдесят сьомий" збирають з трьох цілих однієї десятоїмільйона деталей,зроблених вісьмомастами постачальниками з усього світу.Облытають квіти,обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.Жайворонки дзвенять і радують нас у синьому небі