Прочитайте безособові речення. Визначте іб вираження виділених головних членів. 1. Тієї ж миті потемніло в очах (С. Музиченко). 2. Пахло в повітрі торішнім листом і терпкими бруньками (Р. Іванченко). 3. Нема на світі України, немає другого Дніпра (Т. Шевченко). 4. Не можна затуляти сучасним життям життя тисячоліть (М. Семенко). 5. І справді гарно було на ниві (Л. Костенко). 6. Опівдні зробилося зовсім тепло (Гр. Тютюнник). 7. А слова дружнього за гроші не купити (М. Рильський). 8. Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою (С. Черкасенко). 9. Не співалось тієї весни Настусі веснянок (Ю. Збанацький).
-Добрий ранок синку!
- Доброго ранку.
-Чому ти без настрію?
-Мамо можна я не піду сьогодні до школи?
- Чому?
- Мені там зовсім не подобається?
- Чому? Тебе хтось ображає?
-Ні. Мені скучно.
-Синку завали собі друзів. Ти ж тільки у першому класі.
-Само, а якщо зі мною ніхто дружити не буде?
-Чому? Будуть.
Прийшовши зі школи хлопчик радісний поділився з мамою проведенним днем у школі:
- Само дякую тобі велике.
- За шо?
-За те, що підказала мені друзів мені знайти.
-Бачиш як ти швидко друзів знайшов, тож просто завжди вірь у себе і свої можливості. Ти все зможеш.
Щодня я зі своїми друзями збираємось на футбольному полі і копаємо м’яч. Пам’ятаю, малими дітьми ми просили у старших дітей пограти з ними, але завжди програвали. Ми знали, що потерпимо поразку, але все одно проявляли ініціативу, тому що азарт цієї гри заманював нас все більше і більше. Мій батько також доклав зусиль, зацікавлюючи переглядами матчів.