1. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко). 2. Збирають світлі, золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли (М. Рильський). 3.Живуть у пам'яті народу його вірні дочки і сини, ті, що не вернулися з походів грізної, великої війни (В. Симоненко). 4. Люблю я бистрину життя прозору, поривну, глибоку (Д. Павличко). 5. За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві голівки (І. ЦюпаНазустріч їм мирно ступали сірі круторогі воли, уярмлені в повози (Р. Іванченко).І.В море впало кілька здорових, важких крапель дощу (І. Нечуй-Левицький).8. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху - косовицю (О. Довженко). 9. Ніч розкинула над селом своє темне, всипане зорями шатро (І. Цюпа).
«дать рублів сто на запчастини, він би сам збудував яку-небудь
міжпланетну станцію».
2. Він високий, худий, кощавий і весь якийсь аж світиться – волосся
світле, брови світлі, вії світлі, – не зрозумієш, чи то він такий блондин, чи
то сивий (років йому під сімдесят), а от очі голубі-голубі, аж сині.
3. Років п’ятдесят тому у громадянську він воював тут,
познайомився з бабою Оксаною (вона тоді молода була) і зачепився на
все життя.
4. Так ото ж вискочив я до схід сонця з хати – на хвилиночку в
бур'яни. Ще тільки сіріти почало. Сонний, як муха, вискочив. Процентів
на дев'яносто ще спав. Тільки одне око ледь розтулив, щоб не
перечепитися. Став у бур'янах і те одне око заплющив – сплю. І враз
чую голоси – за парканом у Книшів. Приглушені, змовницькі. Сон зразу –
як рукою...
5. Ви не були на нашому баштані? О-о! Тоді ви нічого не знаєте
Такого баштана нема ніде. Точно! Кінця-краю не видно. Од обрію до
обрію. І кавунів – тисячі, мільйони... І всі смугасті. Як тигри. Тисячі,
мільйони тигрів. Я живих бачив у цирку.
4. Люблю я бистрину життя прозору, поривну, глибоку (Д. Павличко).
5. За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві голівки (І. ЦюпаНазустріч їм мирно ступали сірі круторогі воли, уярмлені в повози (Р. Іванченко).І.В море впало кілька здорових, важких крапель дощу (І. Нечуй-Левицький).8. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху - косовицю (О. Довженко). 9. Ніч розкинула над селом своє темне, всипане зорями шатро (І. Цюпа).