Прочитайте. Доведіть, що це складне синтаксичне ціле. Визначте його стиль і засоби організації компонентів.

Любив Саливон Дніпро. Любив його нь, його молитовну тишу у травневу ніч, його гуркіт на порогах, сині брижі восени. Любив Саливон густі очерети плавнів, літ пухкої куні над ними, тягу вальдшнепів, качиний сплеск у заводях. Любив, коли вода лютувала, легко, мов тріску, підкидала плити, грозила смертю. (Н. Рибак)
Визначте тип речень за будовою.
Виконайте синтаксичний розбір складнопідрядного речення.

Благодійність є досить популярною в наші дні. Люди стали більш відкритими і добрими. В цілому, благодійність означає добровільне надання до тим, хто її потребує. Благодійні пожертви можуть включати в себе акт дарування грошових коштів, товарів, часу, уваги і доброти до нещасного. Більшість форм благодійності означають надання основних предметів необхідності, наприклад, продуктів харчування, води, одягу, даху над головою, охорони здоров’я і т.д. У сучасному світі існує так багато благодійних організацій. Вони дозволяють людям жертвувати що-або безпосередньо, або в Інтернеті через вебсайти. До благодійним організаціям ставляться дитячі будинки, продовольчі банки, релігійні інститути і лікарні для бідних. Пожертвування речі, які вам більше не потрібні, є однією з форм благодійності. Не всім пощастило мати багато іграшок або теплий одяг на зиму. Іноді люди просто не можуть знайти роботу, щоб заробити достатньо грошей. Інші хворі, є інвалідами або літніми і не можуть все робити самі. Це ті випадки,коли благодійність допомагає. Якби все зробили благодійність частиною свого життя і допомагали б тим, хто потребує, то світ став би кращим місцем для життя. Мати Тереза ??одного разу сказала: «Щоб по-справжньому творити благо, потрібно бути вільними від егоїзму!” І це правда. Благодійні акції мають багато різних форм. Якщо ви коли-небудь до посадити город або дали свою скарбничку з грошима тому, хто потребує цьому більше, то ви вже знаєте, що таке благодійність. Тим не менш, справжнє милосердя означає не тільки віддачу грошей і непотрібних речей іншим людям. Справжня благодійність починається з доброго слова, сказаного вами куму-то в поганий день, з щирої посмішки.

Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу. У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов'язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смердюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюнки Аралу. Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми. Скалічена земля, скалічені люди... Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна — в небезпеці. Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води. А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з'явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас Нетеченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна навести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто гали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало. Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина — це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя — ось у чому полягає патріотизм.