Прочитайте фразеологізми, добираючи з довідки потрібні синоніми. Запишіть їх парами, розкриваючи дужки. Молоти язиком (не)билиці, (не)високого льоту, один від одного (не)далеко втекли, ятрити (не)загойну рану, на розум (не)багатий, бачити (не)мало світу, (не)солоно сьорбавши, щербатої копійки (не)вартий, канути в (не)буття, з (не)легким серцем, усіма правдами й (не)правдами, (не)сите око.
Довідка: невелике цабе, сім мішків гречаної вовни, та й ті неповні, бувати в бувальцях, з каменем на серці, впіймавши облизня, будь-якою ціною, руки загребущі, одним миром мазані, допікати до живих печінок, лобом неширокий, дешевший за дірку від бублика, канути у воду.
Диктант "Мандрівки печерами України"
Найбільше печер на плато Чатир-Даг в окупованому нині Криму, там нараховується понад 1000 карстових вирв, печер, шахт і колодязів.
Найглибша тамтешня печера — Солдатська, її глибина — 500 м, в ній можна від душі розважитись і помісити вапнякову брудоту.
Най ша печера — Озерна на Тернопільщині. При довжині 114 км вона має площу 310 тис. м². Уявляєте, а ви ходите по поверхні й не підозрюєте, що там прірва.
Найдовша печера в Україні — Оптимістична, розташована поблизу Королівки в Тернопільській області. У ній розвідано і зафіксовано у мапах 188 км ходів на глибині 20 м. Вона ж — найдовша гіпсова печера у світі.Найдоступніша печера для туристів — Кришталева. Вона розташована на високому скелястому березі Циганки, що на околиці Нижнього Кривчого в Тернопільській області. Усі її коридори й зали майже на 22 км, туристичний маршрут має 3 км. До неї є зручний під’їзд, а центральний лабіринт підсвічений електричними лампами. Тут багато коридорів, залів, гротів, стіни й стелі яких вкриті різнокольоровими кристалами гіпсу.
«Бідний вовк»: «Був собі бідний вовк. І був він дуже голодний бо ніде нічого не може впіймати».
«Жнка, що мала крила»: «Жив на світі бідний чоловік зі своїм сином Петриком. Їм двом минав вік, як вода по камінню. Спливли тижні за тижнями, роки за роками».
Ці два зачини є досить нетиповими та незвичними.
Можна навести приклади і типових зачинів, які характерні для української творчості: «Були собі цар і цариця, а в них – три сини».