Прочитайте народну легенду. Доберіть заголовок. Складіть і запишіть план тексту. Напишіть докладний письмовий переказ тексту за самостійно складеним планом.
Колись дуже давно жили на землі велетні. Вони мали велику силу, але використовували її лише для добра. Ніколи і нікому велетні зла не робили, тому їх досі згадують люди.
Якщо довго не було дощу, велетні притягували хмари, щоб зволожити землю. А роса тоді ще не випадала.
З часом велетні почали вимирати. Останній велетень, що вмів викликати дощ, лежав на горах Карпатах. І дуже жаль йому було, що сохне все на землі, а він не може притягувати дощові хмари. Відчував велетень, що незабаром його не стане.
Коли помер велетень, усе, що лише було на землі, — дерева, трави різні, кущі, — все почало плакати за ним. Ті сльози стали росою, яка зволожує землю, коли немає дощу. І зелень так кожної доби оплакує доброго велетня, який колись усе рятував від посухи (Нар. творчість).
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!
Скласти текст-міркування на тему "Хто спортом займається, той сил набирається" можна так:
Спорт - це основа нашого благополучного існування. Але чому говорять, що спорт - це здоров'я? Я вважаю, що завдяки фізичним навантаженням ми стаємо сильнішими, а наше тіло, відповідно, менш хворобливим. Спорт дозволяє нам бути більш гнучкими, витривалими та сильними.
Я знаю ціну спорту, тому займаюсь тричі на тиждень. Я ходжу до тренажерного залу, де спочатку бігаю на доріжці, тренуючи своє серце, а потім виконую різноманітні вправи для спини, рук, ніг. Я помітив, що з початком занять я став менше хворіти. Недарма в народі кажуть, що хто спортом займається, той сил набирається.